Білоусенко Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білоусенко Петро Іванович

БІЛОУ́СЕНКО Петро Іванович (28. 06. 1948, с. Червоне Широків. р-ну Дніпроп. обл.) – мовознавець. Д-р філол. н. (1994), проф. (2001). Закін. Запоріз. пед. ін-т (1970). Учителював у Запоріз. і Дніпроп. обл.; працював у Криворіз. пед. ін-ті: викл. каф. укр. і рос. мови (1977–80), ст. викл., доц., зав. каф. укр. мови (1983–89, 1991–93); у Херсон. пед. ін-ті: зав. каф. філол. дисциплін (1994–95). Від 1995 – проф., зав. каф. укр. мови Запоріз. ун-ту. Досліджує історію укр. мови, зокрема проблеми істор. словотвору, та методику викладання укр. мови.

Пр.: Історія суфіксальної системи українського іменника. К., 1983; Учіться висловлюватися. К., 1990 (співавт.); Методика викладання української мови: Практ. та лабораторні заняття. К., 1991 (співавт.); Проблемно-ситуативні завдання на уроках української мови. К., 1992 (співавт.); Нульсуфіксальне творення віддієслівних іменників у давньоруській мові // Вісн. Київ. ун-ту. Істор.-філол. науки. 1992. Вип. 8; Історія частотно-часових прислівників // Вісн. Запоріз. ун-ту. 1999. № 1; З., 2000; З історії словотвірної модифікації // Актуал. проблеми укр. словотвору. Ів.-Ф., 2002; Нариси з історії українського словотворення. К.; З., 2002 (співавт.).

В. А. Чабаненко

Стаття оновлена: 2003