Білоусів Микола Федорович

БІЛОУ́СІВ Микола Федорович (1863, с. Купиваха, нині Богодухів. р-ну Харків. обл. — 1942, Харків) — фізіолог, гістолог. Доктор зоології (1905), професор (1905). Закін. Ніжин. гімназію (1884), Харків. Імператор. університет (1889). У 1892–93 — стипендіат каф. зоології Харків. університету. Щоліта працював на Севастоп. біол. станції під керівництвом проф. О. Ковалевського. Від 1894 — приват-доцент кафедри зоології, в. о. екс­траординар. проф., ординар. професор (1909) і одночасно зав. лаб. фізіології (від 1897) цього Університету. 1913 у Харкові ви­дано його під­ручник із заг. патології. Після реорганізації Харків. університету був при­знач. завідувач кафедри фізіології Академії теор. знань (1920–21), завідувач кафедри фізіології (1921–29) і сектору порівнял. фізіології (1921–30) н.-д. каф. зоології Харків. ІНО; завідувач кафедри фізіології та біо­хімії Харків. зоотех. ін­ституту (1930–33), одночасно від 1930 — у Харків. університеті. Як учений у галузі порівнял. фізіології та зоології був широко ві­домий у країні та за її межами. Від 1927 — чл. мед. секції Харків. наук. товариства. У 30-х рр. публікував свої праці українською мовою. Досліджував травле­н­ня пред­ставників багатоніжок та десятиногих раків, фізіологію актиній, мозок тварин, ферменти травле­н­ня вищих та нижчих тварин, фізіологію руху, мʼязової та судин. систем. Одним із перших в Україні (1923) по­ставив пита­н­ня про необхідність дослідж. процесів старі­н­ня організмів, що дало поштовх його учневі О. Нагорному для створе­н­ня першої в СРСР наук. школи вікової фізіології та біо­хімії (1929).

Завантажити статтю