Більбасов Василь Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Більбасов Василь Олексійович

БІЛЬБА́СОВ Василь Олексійович (07(19). 06. 1837, м. Полтава – 24. 07(06. 08). 1904, Павловськ. нині Ленінгр. обл., РФ) – історик, публіцист. Д-р істор. н. (1867), проф. (1869). З походження дворянин. Закін. С.-Петербур. ун-т (1861). У 1863–66 перебував у наук. відрядженні (Англія, Франція, Німеччина). 1866 – приват-доц. каф. заг. історії С.-Петербур. ун-ту; від 1867 – доц., від 1869 – ординар. проф. Ун-ту св. Володимира у Києві. З ініціативи Б. 1869 у Києві відкрито відділ. Слов’ян. благодій. ком-ту, почес. чл. якого він був обраний. 1871 тимчасово залишив службу. 1871–83 був фактич. ред. г. «Голос», не припиняючи публіцист. і наук. діяльності. Брав участь у виданні ж. «Отечественные записки». Опублікував значну кількість монографій і статей з історії Німеччини і папства 13 ст., слов’ян та Росії 18 ст. Гол. праця Б. - незакінчена «История Екатерины II». Із запланов. 12-ти т. були надрук. лише 1-й, 2-й і 12-й, причому в Росії опубл. лише 1-й (1889). Його переклад нім. мовою вийшов у Берліні 1891. Наклад 2-го т. (С.-Петербург, 1890; нім. перекл. – Берлін, 1891) було знищено; 12 т. (у 2-х ч.) надруковано лише в Німеччині рос. мовою (1896). Наприкінці життя редагував «Архив графов Мордвиновых» (С.-Петербург, 1901–03, т. 1–10).

Пр.: Кирилл и Мефодий по документальным источникам. Т. 1–2. С.-Петербург, 1868; 1871; Чех Ян Гус из Гусинца // ЖМНП. 1869. № 6; Первые политические письма Екатерины II. С.-Петербург, 1887; Исторические монографии. Т. 1–5. С.-Петербург, 1901; Архив графов Мордвиновых. Т. 1. С.-Петербург, 1901-03.

Літ.: Иконников В. С. Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. университета св. Владимира (1834–1884). К., 1884; Славяноведение в дореволюционной России. Москва, 1979; В. А. Бильбасов // ЖМНП. 1904. № 4; Історія Київського університету 1834–1959. К., 1959; Очерки истории исторической науки в СССР. Т. 2. Москва, 1960.

Г. П. Герасимова

Стаття оновлена: 2003