Більський Едуард Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Більський Едуард Антонович

БІ́ЛЬСЬКИЙ Едуард Антонович (13. 07. 1931, Київ) – архітектор. Чл. НСАУ (1962). Держ. премія СРСР (1967). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1956), де 1969–86 працював викл. каф. архіт. проектування. Автор понад 200 споруд, побудов. переважно за індивід. проектами. Серед них – центр. автовокзал у Києві (1959–60), автовокзал в Одесі (1963, обидва – у співавт. з арх. А. Мілецьким та І. Мельник), Палац школярів та юнацтва в Києві (1965, спільно з А. Мілецьким), житл. квартал у Дарниці (1966, 1970), житл. масив «Виноградар» (1971–86), житл. будинки на вул. В. Порика (1976–77), будинки офіс. призначення на вул. Васильківська, № 77 (1999) та вул. Кондратюка (2000; усі – Київ). Учасник архіт. конкурсів, зокрема: герб Київ. обл. (1967), надгробк. пам’ятник Т. Тесс у Москві (1987, у співавт. з художницею Л. Муравйовою; обидва – 1-а премія) та ін.

М. І. Гончаренко

Стаття оновлена: 2003