Більче-Волицьке газове родовище й газосховище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Більче-Волицьке газове родовище й газосховище

БІ́ЛЬЧЕ-ВО́ЛИЦЬКЕ ГАЗ́ОВЕ РОДО́ВИЩЕ Й ГАЗОСХО́ВИЩЕ – поклади газу. Знаходиться у Стрий. р-ні Львів. обл. Приурочене до пн.-зх. частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. Більче-Волицька структура – ерозій. виступ сенонських відкладів, перекритих гельветськими, баденськими і нижньосарматськими утвореннями, які його облягають. Виступ має форму антиклінал. складки пн.-зх. простягання, розбитої поздовжніми тектон. порушеннями на три блоки. Сенонський розріз складений пісковиками, які разом із гельветськими утворюють єдиний резервуар. Його покришка – баденські і сарматські породи. Розмір структури по ізогіпсі – 800 м 12,0 х 6,5 км, вис. 130 м. Тектонічні порушення мають амплітуду 10–150 м. Угору по розрізу вони простежуються лише до ниж. частини сарматського комплексу. В його непоруш. частині структура має форму брахіантикліналі розміром 8 х 4 км, вис. 50 м. Нижньо-сарматські поклади пов’язані з піщано-глинистими утвореннями горизонтів: НД-5–НД-7, НД-8–НД-9, НД-10–НД-13, НД-14–НД-17. За типом вони пластові склепінні літологічно обмежені. Гельветсько-сенонський поклад масивно-пластовий тектонічно екранований. Пористість пісковиків сармату 12,6–26,0%, гельвет-сенону 19,6–28,2%, проникність відповідно 0,02–1050 і 19,28–60,5 1 х 10-3 мкм2. Газ обох покладів метановий (97,48–99,57 %), вміст вуглекислого газу не перевищує 0,15, азоту – 1,91 %. Режим скупчень в утвореннях сармату газовий, гельвет-сенону – водонапірний. Родовище введене в розробку 1950. Всього отримано 39 491 млн м3 газу (90,9 % поч. запасів). Макс. кількість свердловин (24) досягнута 1962–72. Найбільший видобуток одержано 1967 (2453,9 млн м3). Нижньосарматські поклади введено в розробку 1992. У гельветсько-сенонському резервуарі створ. одне з найбільших у світі підзем. сховищ газу.

Літ.: Атлас родовищ нафти і газу України: У 6 т. Т. 4. Л., 1998.

Р. Т. Трушкевич

Стаття оновлена: 2003