Колісник Прокіп Миколайович
Визначення і загальна характеристика
КОЛІСНИ́К Прокіп Миколайович (16. 07. 1957, с. Поташня Бершадського району Вінницької обл. — 25. 05. 2021, Пряшів, Словаччина) — живописець, графік, письменник. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1988), АУП (2001), Спілки українських письменників Словаччини (2002). Закінчив Київський художній інститут (1987; викл. В. Забашта, О. Лопухов), Зальцбурзьку АМ (Австрія, 1995). Працював 1987–89 у Чернівецькому Художньому фонді. Від 1990 — у Пряшеві (Словаччина). Від 1999 — викладач живопису Пряшівського університету. Учасник міських, всеукраїнських, закордонних мистецьких виставок від 1976. Персональні — у Чернівцях (1988, 1996), Києві (1995), Свиднику, Гуменному (обидві — 1991), Братиславі (1992, 1997), Кошицях (1993–94), Меджилабірцях (1994), Пряшеві (1998; усі — Словаччина), Відні (1996, 1998), Львові (1996), Вінниці (1998). Основні галузі — станковий живопис (пейзажі, портрети, натюрморти), книжкова графіка.
Його полотна щільно заповнені змістом, дією, персонажами, проте залишається враження недомовленості; основний зображальний засіб — колір. Творчість К. сповнена незламного українського духу, патріотизму. Головні теми — родина, Україна, християнська. Оформив кн. «Земна мадонна» Є. Маланюка (1991), «Цитаделя духу» О. Ольжича (1993; обидві — Братислава; Пряшів), «Замість Центурій» Б. Бунчука (К., 1997). Автор книг есе «Чисниця», «Від першої особи самоти». У с. Поташня заснував пленер «Поташня — чарунка Поділля» (від 2004), відкрив власну галерею. Окремі роботи зберігаються у Чернів., Вінн. ХМ, НХМ, Нац. музеї у Львові, Музеї укр. культури у Свиднику.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Спогад про Поташню» (1989), «НЛО», триптихи «Степ» та «Куб» (усі — 1990), «Чисниця», «Повернення» (обидва — 1991), «Пам’яті батька», «Відлуння», «Легенда» (усі — 1993), «Великдень», «Антиномії», «Зродження», «Аксіома» (усі — 1994), поліптих «Родина» (1995), «Великдень–33», «Слово», «Світло», «Свято (День сьомий)», «Благодать у Поташні», «Плащаниця», «Символ», «Пресвяте серце», «Генеза», «Пустеля самоти» (усі — кін. 1990-х — 2000-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
