Біляєв Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біляєв Микола Павлович

БІЛЯ́ЄВ Микола Павлович (07. 12. 1880, Харків – ?) – математик. Канд. тех. н., проф. (1933). Закін. Харків. ун-т (1906), де був залиш. для підготовки до професор. звання (1907–10). Працював викл. Харків. г-зії (1906–13); асист. каф. теор. механіки Вищих жін. курсів (1908–15) та Харків. ун-ту (1913–17); дир. г-зії Т-ва викладачів у Харкові (1913– 19); ст. викл. Крим. ун-ту (1920–23); заст. ректора, викл. Білорус. ін-ту с. госп-ва (1923–24). Від 1924 – проф., зав. каф. математики ВНЗів Дніпропетровська: ІНО (1924–30), фіз.-хім.-матем. ін-ту (1930–32), ун-ту (1932–35), гірничого (1930–41), інж.-буд. (1930–41) та політех. (від 1941) ін-тів. Розробив аналіт. методи складання емпірич. формул. Автор підручника «Курс вищої математики» (1930).

В. О. Юркова, Н. Л. Юзбашева

Стаття оновлена: 2003