Біляївський район
БІЛЯ́ЇВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Одеської області. Утвор. 1923. Існував 1923–32 (1927–32 — Червоноповстанський), відновлено 1935. Площа 1,5 тис. км2. Насел. 103 988 осіб (2001, складає 100,2 % до 1989): переважна більшість - українці (72,5 %). У складі р-ну — м. Біляївка (райцентр), смт Хлібодарське та 48 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Вигода й Дачне. На тер. сучас. Б. р. знайдено сліди життя давніх людей. Це кургани з похованнями доби бронзи (зокрема усатів. культури біля с. Усатове (2–1 тис. до н. е.), сармат. часів (2–1 тис. до н. е.), антич. періоду (5–3 ст. до н. е.). Виявлено також залишки 4-х поселень скіф. часів перших століть н. е. Чимало насел. пунктів р-ну засн. наприкінці 18 ст. Першими поселенцями багатьох сучасних сіл р-ну були запороз. козаки, вихідці з Молдови, на поч. 19 ст. тут виникли нім. колонії вздовж Барабойської балки та Кучурган. лиману, зокрема 1806 — Фрейденталь (нині с. Мирне), 1817 — Йоганесталь (Секретарівка), 1808 — Мангейм (Камʼянка), Карсталь (Широка Балка). Осн. частина Б. р. лежить у межах Причорномор. низовини, на Пн. — відроги Поділ. височини. Поверхня рівнинна. Поклади буд. сировини; є лікув. грязі та ропа. Вздовж зх. межі р-ну тече р. Дністер, у сх. частині - Куяльницький лиман та Хаджибейський лиман. Від 1993 Дністров. плавні мають статус заповід. урочища (пл. 7,6 тис. га). Ґрунти переважно чорноземні, у заплаві Дністра — лучні, лучно-болотні та болотні. Пл. лісів 8,9 тис. га, осн. види — дуб, граб, ясен, липа, вʼяз, сосна, акація біла. В економіці р-ну провідне місце належить с. госп-ву зерно-овоче-молоч. напряму.
За підприємствами р-ну закріплено 80 тис. га угідь, зокрема 69,7 тис. га ріллі. Всього с.-г. угідь — 88 тис. га. Серед найбільших с.-г. підприємств р-ну — дослідно-вироб. госп-во «Покровське», агрофірма «Маяки», КСП «Промінь». Осн. підприємства р-ну: колект. підприємство «Великодальницький завод продтоварів», ТОВ «Орлов. завод буд. матеріалів», хлібокомбінат, ВАТ «Одесарибгосп», рибний кооператив «Придністровець». Водопостачання р-ну здійснюється водоочис. станцією «Дністер» та артезіан. свердловинами (143 одиниці). У Б. р. — 36 заг.-осв. шк., філія Старокозац. ПТУ, філія Одес. астроном. обсерваторії Одес. університету та навч.-дослідна гідрол. станція Одес. екол. університету (с. Маяки), НДІ мобільної техніки (с. Нерубайське). Насел. р-ну обслуговують 15 поліклінік, 9 лікарень, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, 2 відділ. швидкої допомоги, 16 аптек.
Санаторій «Хаджибей» — центр санаторно-курорт. реабілітації дітей з органіч. ураженням нервової системи (с. Усатове). У р-ні — 23 Будинки культури та 7 сільс. клубів, 40 б-к. У селах Майори, Василівка, Яськи, Троїцьке, Маяки, Нерубайське - філіали Біляївської дит. муз. школи. З музеї (партизан. слави в катакомбах с. Нерубайське, музей водопровід. станції «Дністер» у м. Біляївка, нар. музей історії села у с. Яськи). У р-ні — 56 стадіонів і спорт. майданчиків; ДЮСШ, шахово-шашк. клуб. Є відділ. 3-х банків. На тер. р-ну діє 30 громад УПЦ МП, 1 — УПЦ КП(с. Августівка), реліг. громади євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. Памʼятки архітектури: Свято-Успенський храм (1806) та водопровідна станція «Дністер» (1873) у м. Біляївка, Свято-Різдва Пресвятої Богородиці храм (1822) і санаторій «Хаджибей» (1861) у с. Усатове, Свято-Вознесенський і Свято-Покровський храми (1846) у с. Василівка. Уродженці р-ну: нар. арт. РРФСР Г. Олійниченко (с. Градениці); поет В. Гетьман (с. Маяки); Герої Рад. Союзу М. Сташков, М. Сташек, І. Чулков (усі — с. Маринівка), І. Ткаченко, (с. Яськи), П. Вернидуб (с. Усатове); повний кавалер ордена Слави Я. Перехрестов (с. Великий Дальник). У багатьох насел. пунктах спорудж. памʼятники загиблим воїнам. На станції «Дністер» — памʼятний знак на честь 70-ти робітників і службовців, які загинули в роки 2-ї світової війни.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Райони 
