Біляцький Олександр Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біляцький Олександр Григорович

БІЛЯ́ЦЬКИЙ Олександр Григорович (10. 10. 1937, Київ) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1977). Закін. Київ. хореогр. уч-ще (1955), Театр. уч-ще при Моск. театрі ім. Є. Вахтангова (1976; викл. Б. Захава). 1955–61 – актор Закарп. укр. муз.-драм. театру в Ужгороді, 1961–76 – актор, 1976–77 – реж., 1977–83 – гол. реж., 1992–99 – реж. Харків. ТЮГу, 1983–91 – гол. реж. Харків. драм. театру ім. Т. Шевченка.

Ролі: Казкар («Снігова королева» Є. Шварца), Бармалей («Про що розповіли чарівники» В. Коростильова), Півень («Коли зійде місяць» Н. Забіли), Просто людина («Людина на всі часи» Р. Болта), Бем («Звернення до Петра» А. Литка, Л. Філіпенко).

Вистави: «Листи до друга» А. Лиханова та А. Шура (1977), «Початок фанфарного маршу» у співавт з 3. Сагаловим (1978; Респ. премія ім. М. Островського, 1979), «На дні» М. Горького, «Спитай коли-небудь у трав» Я. Стельмаха (обидві – 1979), «Бій іде в пітьмі, щоб закінчитися світлом» С. Борзенка (1980), «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (1982), «Шлях» за влас. п’єсою у співавт із 3. Сагаловим (1983), «П’ять діамантів Тев’є-молочника» за Шолом-Алейхемом, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (обидві – 1986), «Воронячий гай» О. Вампілова (1987), «Хрещений батько» за M. П’юзо (1988), «Мина Мазайло» М. Куліша, «Кроки командора» В. Єрофеєва (обидві – 1989), «Сон літньої ночі» В. Шекспіра, «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – 1990-і рр.).

О. Є. Анничев

Стаття оновлена: 2003