Біметалеве литво - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біметалеве литво

БІМЕТАЛЕ́ВЕ ЛИТВО́ – заготовки виробів, іноді готові вироби, одержані в результаті заливання одного чи більше шарів рідкого металу на твердий шар металу іншого хімічного складу. Б. л. застосовують для підвищення експлуатац. характеристик металевих виробів та економії дорогих сталей і сплавів. Б. л. має властивості, які неможливо одержати у виробах із монометалевих матеріалів. Після затвердіння Б. л. стає моноліт. цілим із гарантов. міцністю зв’язку між шарами різних металів по всій площині їх сполучення. Метод послідов. заливання різних металів забезпечує найміцніше з’єднання шарів Б. л. й не потребує застосування твердих закладних елементів і трудомістких операцій для підготовки їхньої поверхні й підігрівання безпосередньо перед заливанням металу та проведення засобів для захисту від окиснювання в процесі заливання рідкого металу. Технол. процес виготовлення Б. л. із алюм. сплаву та чавуну або сталі передбачає обов’язкове попереднє алітування закладних елементів у ваннах із розплавленим алюмінієм методом занурення, що призводить до утворення на контактній поверхні перехід. шару. Підготовлені таким чином закладні елементи встановлюють у форми й заливають алюм. сплавом. У пром. вироб-ві Б. л. широкого застосування набуло відцентрове лиття, яке передбачає послідовне заливання рідких розплавів складових металів у ливарницю відцентрової машини. Цим методом виготовляються біметалеві вкладки підшипників (сталь – бронза), біметалеві труби з корозійностійким покриттям (вуглецева сталь – нержавіюча сталь) та біметалеві бандажі (вуглецева сталь – зносостійка легована сталь) для роликів машин безперерв. розливу сталі; біметалеві валки станів гарячої прокатки.

Б. л. застосовують у вузлах деталей машин, що працюють за умов абразив., ударно-абразив., гідроабразивного зношування. Б. л. (сталь – зносостійкий чавун) використовують у с.-г. машинобудуванні (біметалеві опорні катки, підтримувал. ролики та ведучі колеса для тракторів), черв’ячні втулки (стеліт) у вироб-ві синтетич. каучуку, біметалеві лопатки та била для вуглерозмельних млинів теплових електростанцій в енергетиці. Застосування Б. л. дає змогу знизити до 70 % витрати високолегов. сталей та сплавів і підвищити у 2–4 рази ресурс деталей машин. Б. л. використовують для виготовлення теплообмін. апаратури, зубчаток, побут. приладів, інструментів тощо. У металург. вироб-ві литі біметалеві стальні керни для кранів, які обслуговують нагрівал. колодязі прокат. станів, завдяки робочому поверхнево-легов. шару, що відрізняється високою жароміцністю та корозійностійкістю, мають в 1,5 рази вищу стійкість порівняно з серій. кованими кернами з наплавленим електродами легов. шаром.

Ін-т електрозварювання АН УРСР разом із ВО «Ждановважмаш» (нині ВАТ «Азовмаш», м. Маріуполь) 1970 вперше у світі розробили принципово нову технологію й освоїли вироб-во литих біметалевих заготовок штампів масою до 8 т із застосуванням електрошлак. процесу, що реалізується в горизонтал. кристалізаторі, який розміщується на водоохолоджуваному піддоні. Формування біметалевого зливка здійснюють шляхом послідов. заливання та регламентов. кристалізації під шаром рідкого шлаку, що обігрівається за допомогою невитратних пластинчастих графітових електродів, двох порцій рідкого металу різного хім. складу. Встановлено, що стійкість литих біметалевих штампів завдяки направленій структурі в 1,5 рази вища, ніж кованих із тої самої сталі, при цьому немає небезпеки їх крихкого руйнування в процесі гарячого об’єм. штампування.

Літ.: Лакедомонский А. В. Биметаллические отливки. Москва, 1964; Потапов И. Н. и др. Слоистые металлические композиции: Учеб. пособ. Москва, 1986; Костенко Г. Д., Костенко Д. Г. Износостойкие биметаллические отливки на основе сплавов железа // Металл и литье Украины. 1998. № 9–10; Савинов Ю. П. и др. Литой биметаллический режущий инструмент // Литейное производство. 1998. № 8; Крушенко Г. Г. и др. Литейная технология получения износостойких покрытий на деталях машин // Технология машиностроения. 2001. № 5.

В. Я. Саєнко

Стаття оновлена: 2003