Колісниченко Анатолій Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колісниченко Анатолій Іларіонович

КОЛІСНИЧЕ́НКО Анатолій Іларіонович (15. 02. 1943, с. Косанове Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 12. 04. 2015, Одеса) – прозаїк, лі­те­­ра­ту­ро­­знавець. Чл. НСПУ (1968). Канд. фі­лол. н. (1996). Літ. премії ім. Ю. Яно­­вського (1988), ім. О. Гон­­чара (2003). Закін. Одес. ун-т (1968). Дебютував 1966 но­ве­лами «Язичник» і «Лянка» у ж. «Дні­про». Працював у Одесі: ст. ред. обл. телебачення (1969–71); головою відділ. Літфонду України (1971–78) та орг-ції СПУ (1978–86); від 1993 – в Ун-ті: від 2003 – доц. каф. новіт. літ-ри та журналістики. У творчості використовував елементи символіки, легенди, притчі, схилявся до філософії екзистенціалізму, постмодернізму. Роман «Зозуль­­ка з апокаліпсису» (О., 2003) присвяч. філософії та психології «останнього покоління», народженого то­талітаризмом. За мотивами но­вел К. 1985 знято фільми «Дале­кий голос зозулі» (реж. А. Шестопалов, студія «Укртелефільм») і «Женихи» (реж. С. Клименко, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). У ж. «Київ» 1990 опублікував роман «Катарсис», 1997–98 – дослідж. про М. Хвильового «Феноменологія генія і катастрофа кентавра»; романи «Двій­ник президента» – 1993 у ж. «Дзвін», «Магнетична дама» – 1998 у ж. «Вітчизна».

Тв.: Дві притчі одного дерева: Повісті, новели. О., 1967; Хроніка Івана Скомо­роха: Повісті, новели. О., 1972; Світло вершин: Повісті, новели. О., 1975; Дале­кий голос кукушки: Повести, новеллы. Москва, 1975; Птахи у відкритому морі: Роман. О., 1979; Новели: Вибране. О., 1983; Птицы в открытом море: Роман, новеллы. Москва, 1985; Полум’я тополі: Роман. К., 1986; Флейта для адвоката: Повісті, новели. К., 1989; Євангеліє від Гоголя: Роман. О., 2009.

Літ.: Фащенко В. Герой і слово. К., 1986; Шевченко Т. Покаянний зойк не­прикаяної зозульки // Море. 2007. № 3.

А. Г. Погрібний

Стаття оновлена: 2016