Бакало Василь Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бакало Василь Павлович

БА́КАЛО Василь Павлович (13. 03. 1920, с. Піщане Золотоніс. пов. на Полтавщині, нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – 28. 06. 1991, Полтава) – графік і живописець. Чл. СЖУ (1956). 1938–40 навчався у Херсон. культ.-осв. технікумі, від 1948 жив у Полтаві, працював у обл. Будинку нар. творчості, від 1951 – художник г. «Зоря Полтавщини». Учасник виставок у Полтаві й Києві (від 1939), Москві (1948). Автор картин «Арешт Т. Шевченка в 1859 році» (1939, 1-а премія на виставці у Києві), «Німців прогнали» (1949), «І. Котляревський формує 5-й козачий кінний полк» (1950, Полтав. літ.-мемор. музей І. Котляревського), «Автопортрет» (серед. 1960-х рр.); графіч. творів – іл. до творів М. Гоголя, І. Котляревського, О. Пушкіна; дружніх шаржів, карикатур і гуморист. рисунків, що вміщувалися в журналах «Перець», «Україна», а також портретів – бандуриста М. Писанка, нар. малярки К. Білокур (обидва – 1949), декількох зображень Т. Шевченка (1961–64), І. Котляревського (1969), Г. Сковороди (1972), різьбяра В. Гарбуза (1982), провід. артистів Полтав. муз.-драм. театру ім. М. Гоголя. Б. створив портрет Шевченкового друга графа Я. де Бальмена (1985), роботу вміщено у монографії літературознавця А. Кузьменка «Друже незабутній... Розповідь про життя і творчість Якова де Бальмена» (К., 1989). Твори Б. зберігаються також у Лубен. галереї образотвор. мист-ва.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2003