Бакало Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бакало Іван Іванович

БА́КАЛО Іван Іванович (псевд. – І. Мар’єнко; 31. 01(12. 02). 1898, побл. м. Миргород Полтав. губ., нині Полтав. обл. – 08. 04. 1972, Нью-Йорк) – економіст, педагог. Дійс. чл. УВАН. Закін. Київ. ін-т нар. госп-ва (1922). Відтоді працював викладачем екон. географії України, від 1923 – зав. Миргород. соц.-екон. технікуму. 1923– 26 – засн. і викл. екон. географії та загального товарознавства Миргород. торг.-пром. школи. Від 1926 – у Харкові. Працював у Сільбанку заст. статист.-кредитового відділу, від 1927 – у «Сільському господарі»; 1929–33 – ст. н. с. Харків. НДІ реконструкції с. госп-ва, водночас 1931–33 – асист. Харків. с.-г. ін-ту, викл. заг. курсу статистики в Зоотех. ін-ті. Восени 1933 мусив залишити ВНЗи, з НДІ був звільн. з політ. мотивів. 1934–35 – у т-ві «Самопоміч», в упр. шосей. доріг. 1936–41 учителював (географія, геологія), методист Харків. метод. кабінету географії, заочно навч. у Харків. пед. ін-ті. 1941–43 – зав. музею, інспектор нар. шкіл у Миргороді. Від 1944 на еміграції у Німеччині, від 1947 – чл. управи Обл. представництва укр. еміграції, його голова; заст. дир. Ін-ту Студій СРСР у Мюнхені (1954–61). Від 1961 – у США. Співроб. радіо «Свобода». Праці присвячені с.-г. економіці, зокрема ефективності кредиту в індивідуал. госп-вах; педагогіці та історії СРСР.

Пр.: Фізична географія. Бльомберґ, 1946; Показник географічних назв та методичні вказівки. Авґсбурґ, 1946; Читання з географії України в художніх образах. Ганновер, 1946; К вопросу о проблеме производства молока и молочных продуктов в СССР. Мюнхен, 1963; Modernization and Diversity in Soviet Education. New York; Praeger. 1971 (співавт.); Національна політика Леніна. Мюнхен, 1974.

Літ.: Пам’яті проф. Івана Бакала // Свобода. 1972, 22 квіт.; Бурко Д. Пам’яті друга // Укр. вісті. 1973, 24 черв.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2003