Баканідзе Отар Акакійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баканідзе Отар Акакійович

БАКАНІ́ДЗЕ Отар Акакійович ( ; 27. 03. 1929, Тбiлiсi) – грузинський лiтературознавець. Д-р фiлол. н. (1968), проф. (1970). Нагородж. груз. «Орденом честі» (1999), орденом України «За заслуги» 3-го ступ. (1999). Премiя ім. П. Тичини «Чуття єдиної родини» (1986). Засл. діяч науки Грузії (1989), почес. д-р Київ. ун-ту (1994), академік Академії літературознавства Грузії, її віце-президент (1995). Закiн. Тбiлiс. ун-т (1952), де й працює (вiд 1975 – зав. каф.). Висвiтлює лiт. і мист. взаємини України i Грузiї кiн. 19 – поч. 20 ст., зокрема гастролi у Тбiлiсi театр. трупи I. Дрейсiга (1845–46), М. Старицького (1889), М. Кропивницького (1889–91), О. Суслова і О. Суходольського (1895– 1900), Г. Деркача (1892), М. Садовського (1897), виступи на груз. сценi М. Заньковецької, Є. Зарницької, Л. Маньяка, Є. Боярської та ін. Дослiджує т. зв. кавказькi вечори, що вiдбувалися в Харковi, Києвi та Одесi 1894– 1900. Автор кн.: («З iсторiї росiйсько-грузинських лiтературних взаємин (Гліб Успенський і Грузiя)», 1962), «» («Нариси з української лiтератури», 1965), « » («Український театр у Тбiлiсi», 1967), « » («З грузинсько-українських лiтературних взаємин», 1968), « » («Леся Українка», 1971), «» («Григорiй Сковорода», 1972), («Микола Бажан», 1974), « » («Спiвець дружби народiв (про М. Рильського)», 1975), «» («Лев Толстой i Грузiя», 1978), «» («Грузинсько-українськi лiтературнi i театральнi взаємини», 1982), («Нариси з iсторiї української лiтератури», 1985), «» («Iван Франко», 1986) та ін. Низку статей присвятив Т. Шевченковi: («Поет-демократ»), («Натхненна лiра»; обидвi – 1961), («Спадщина поета-художника», 1964) та ін. Укладач і ред. двомовних зб. творiв Г. Сковороди, I. Франка, Лесi Українки, П. Тичини, М. Бажана. Усі твори Б. опубл. у Тбілісі.

Пр.: укр. перекл. – Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини. К., 1985.

О. Н. Мушкудіані

Стаття оновлена: 2003