БАКТЕРИЦИ́ДИ (від бактерії і лат. caedo — вбиваю) — речовини, здатні вбивати бактерії та інші мікроорганізми (гриби, водорості, віруси) або припиняти їх ріст. Б. характеризуються бактерицидністю. До Б. належать: хім. сполуки, гази (сірчистий, окис етилену, бромистий метил та ін.), а також антибіотики, сульфамідні препарати, аміди й тіоаміди піридин- і пірозинкарбонових кислот. Серед хім. сполук ви­окремлюють: речовини, молекули яких містять актив. атом хлору (гіпохлорити, хлорне вапно тощо); йод та йодоформ; аромат. гідроксисполуки (феноли, крезоли, хлорфеноли, саліцилова кислота тощо); спирти (етанол, ізо­пропанол, бензиловий і дихлорбензиловий спирти); солі та комплексні сполуки срібла і ртуті; окисники (пероксид водню, надоцтова кислота, марганцевокислий калій). Б. використовують як антисептичні, хіміотерапевт. та дерматол. засоби, для дезінфекції, очище­н­ня води, захисту матеріалів і виробів від біол. руйнувань, боротьби з бактеріозами рослин, для запобіга­н­ня роз­щепле­н­ня добрив ґрунтовими бактеріями. Б. мають різний механізм дії — вони денатурують білки мікроб. клітин, уражують їхні ферментативні системи, зменшують токсичність деяких токсинів, проявляють дезодораційну дію тощо. Б. входять до складу спец. мила (напр., зелене, борно-тимолове, карболове тощо), а також до складу препаратів для пра­н­ня білизни та ін.