Бактеріологія

Визначення і загальна характеристика

БАКТЕРІОЛО́ГІЯ (від грец. βαϰτηρία — паличка і …логія) — роз­діл мікробіології, наука про найменші живі істоти, що не мають сформованого ядра і на під­ставі цієї їхньої головної ознаки в таксономічному плані обʼ­єд­нуються у надцарство прокаріотів (Procariota). Предметом Б. є власне бактерії, рикетсії, хламідії і молікути. Клітини не всіх цих прокаріотів мають форму палички. Цей остан­ній термін є нині загально­прийнятим у Б. стосовно мікроорганізмів паличкоподіб. форми. Так, Escherichia coli спеціалісти називають кишк. паличкою, Bacillus subtilis — сін­ною паличкою, B. mesentericus — картопляною паличкою і т. д. Існують також види бактерій, клітини яких морфологічно куле-, нитко- або зіркоподібні, овальні тощо. Усі пере­раховані види прокаріотів називають мікроорганізмами, або мікробами. Б. поділяється на загальну, медичну, ветеринарну, сільськогосподарську й технічну.

Б. як наука виникла з вина­йде­н­ням гол­ланд. науковцем-аматором А. ван Левенгуком мікро­скопа. Він роз­робив понад 500 моделей цього приладу і, зазирнувши 1674 в один із них під час роз­гляду слизу з поверх­ні озера, від­крив новий загадк. світ. Сучасники Левенгука зневажали його як дилетанта. По­гляди Левенгука на існува­н­ня мікробів, яких він називав «тваринками», довго не знаходили під­тримки. Лише 1857 Л. Пастер об­ґрунтував ідею існува­н­ня мікроорганізмів, оприлюднивши свої результати ви­вче­н­ня молочнокислої ферментації. Він та його учні ввели в практику такі специф. терміни Б., як «мікроб», «стерилізація», «культивува­н­ня», а Р. Кох і його школа — терміни «чиста культура», «колонія», «желатина», «агар».

У результаті від­крит­тів Л. Пастера, який довів, що броді­н­ня й інфекц. хвороби спричинюються бактеріями, 1857–87 закладено основи сучас. Б. У цей період Б. бурхливо роз­вивалася й в Україні, де були зроблені від­кри­т­тя світ. значе­н­ня. 1867 М. Воронін від­крив бульбочкові бактерії у бобових рослинах. 1871 Л. Ценковський від­крив у бактерій слизову оболонку, характерну для залізобактерій, а 1876 описав стрептокока як шкідника цукр. виробництва. У товщі Чорного м. були виявлені бактерії, які утворюють шар сірководню на глиб. 150– 200 м. Виявлено галофільні бактерії та встановлено бактеріал. походже­н­ня лікувал. мулу одес. лиманів. 1883 Л. Ценковський організував у Харкові першу в Рос. імперії бактеріол. лаб. У Новоросій. (Одеса) і Харків. університетах читалися курси з Б. До пере­їзду у Харків Л. Ценковський працював разом із І. Мечниковим та В. Під­висоцьким у Новорос. університеті, де вони виховали цілу плеяду вчених (Д. Заболотний, М. Гамалія, Л. Тарасевич, Я. Бардах, С. Щасний, В. Стефановський). 1886 в Одесі І. Мечников організовував Бактеріол. станцію, другу в світі після Пастерів. ін­ституту в Парижі. 1885 Л. Ценковський у Харкові вперше одержав живу вакцину для попередже­н­ня сибір. виразки, а 1887 для викона­н­ня таких робіт у цьому місті створено спец. ін­ститут і бактеріол. станцію. Л. Ценковський у Харкові, І. Мечников та В. Під­висоцький в Одесі, В. Високович у Києві створили школи бактеріологів. 1886 В. Високович опублікував працю «Про долю мікробів, яких ввели у кров», де докладно описав, як організм звільняється від бактерій та роль у цьому процесі ретикулоендотеліальної системи. Особливу увагу вчені приділяли ви­вчен­ню патоген. бактерій — збудників холери, сибір. виразки, дифтерії (у той час найпоширеніші хвороби в Україні). О. Па­вловський, В. Під­висоцький, В. Високович, Я. Бардах створили способи одержа­н­ня антидифтерій. сироваток і дифтерій. токсину, а Д. Заболотний та І. Савченко 1893 довели можливість імунізації людини вбитими холер. вібріонами при введен­ні їх через рот. 1896 у Києві з ініціативи О. Па­вловського та ін. учених побудовано й від­крито Бактеріол. ін­ститут (нині Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб) перед­усім для виготовле­н­ня антидифтерій. сироватки, а також ін. лікувал. засобів боротьби з хворобами, що спричиняються бактеріями. Вет. і с.-г. Б. роз­вивається в с.-г. ВНЗах та НДІ від­повід. профілю. Бактерії ви­вчають на кафедрах фітопатології, станціях захисту рослин, у карантин. службах, лаб. і станціях сан.-епідеміол. служб, технолог. ін­ститутів. Пита­н­ня Б. роз­робляються в НДІ, головним серед яких є Ін­ститут мікробіо­логії та вірусології ім. Д. Заболотного НАНУ.

Серед бактерій щодо людини та ін. живих організмів на Землі є хвороботворні та корисні, які людина використовує для приготува­н­ня їжі, одержа­н­ня продуктів, ліків, виготовле­н­ня різних товарів. Бактерії — перші живі істоти, що зʼявилися на Землі. Залишки морфологічно диференці­йованих прокаріот виявлені в земних породах віком понад 35 млрд рр. Бактерії існували протягом усієї геол. історії Землі. Бл. 2 млрд рр. тому бактерії сформували біосферу, подібну до сучасної. Вони складають більше половини біомаси на Землі. Без них неможливе життя на планеті, вони є «санітрофами» природи: руйнують усі біол. рештки й забезпечують кругообіг речовин у природі. А потенційно хвороботворні бактерії, якби їхнє життя, роз­множе­н­ня та роз­по­всюдже­н­ня не контролювалося людиною, могли б знищити людський рід на Землі. Час від часу виникають вогнища небезпеч. інфекц. хвороб людей і тварин, чин­никами яких є бактерії. Людина за допомогою антибіо­тиків, імунолог. і хім. препаратів ліквідовує ці вогнища. При цьому іноді використовуються й бактерії — антагоністи збудників хвороб.

І. Г. Скрипаль

Завантажити статтю