Бакума Павло Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бакума Павло Федорович

БАКУ́МА Павло Федорович (13. 03. 1911, с. Рибці, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 05. 11. 1987, Москва) – інженер-будівельник. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Полтав. буд. ін-ті (1931– 32), закін. Урал. індустр. ін-т у Свердловську (1936). Працював у Магнітобуді (м. Магнітогорськ, 1938–47): інж., нач. упр. Мартенбуду, нач. тех. відділу, нач. упр. Прокатбуду, нач. упр. Доменбуду, нач. упр. Рудбуду, заст. гол. інж.; 1947–52 – гол. інж., кер. Челябметалургбуду; 1952–57 – гол. інж., нач. Головпівденуралметалургбуду (Москва); 1957–59 – 1-й заст. голови Запоріз. раднаргоспу; 1959–60 – голова Держбуду УРСР та чл. Президії РМ УРСР; 1960–63 – президент Академії буд-ва й арх-ри УРСР; 1963–77 – чл. колегії та нач. упр. н.-д. робіт і нової техніки, від 1977 – заст. голови н.-д. ради Держбуду СРСР. Брав участь у буд-ві Магнітогор. металург. комбінату, Челябін., Нижньо-Тагіл., Кузнец. та ін. металург. з-дів, Саткін. хромо-магнезитового з-ду, Башкир. мідеплавил. з-ду і з-дів кольор. металургії та хімії в містах Актюбинськ, Алга. Розробляв питання удосконалення наук. досліджень для підвищення тех. рівня буд-ва та ефективності капіталовкладень.

О. М. Лівінський

Стаття оновлена: 2003