Бакуменко Данило Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бакуменко Данило Олександрович

БАКУ́МЕНКО Данило Олександрович (31. 12. 1918, с. Дергачі, нині місто Харків. обл. – 22. 08. 1998, Київ) – письменник, перекладач. Батько Валерія і Олександра Бакуменків. Чл. НСПУ (1955). Премія ім. П. Тичини (2001, посмертно). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. ун-т (1946), редактор. ф-т Військ.-політ. академії в Москві (1952). Був військ. журналістом. 1961 у званні підполковника звільнився в запас. Працював у СПУ дир. Бюро пропаганди худож. літ-ри (1961–67). Автор поет. зб.: «На щастя землі» (К., 1953), «Корінь життя» (К., 1955), «Переможці Каспію» (К., 1961), «Земля і зорі» (К., 1963), «Любовь, как море» (Москва, 1964), «Солнце в строю» (Москва, 1965), «Зорецвіт» (К., 1965), «Які в тебе очі?» (К., 1967), «Обрії» (К., 1968), «Вогнепад» (К., 1973), «Чую серце твоє» (К., 1979), «Небояни» (К., 1987), «Рейс життя» (К., 1989), «Кардіограма мужності» (К., 1999; 2000) та ін.; повісті «Мусонія» (К., 1995), трилогії «Клекіт вічного вогню», до якої увійшли романи «Живих кличу» (К., 1984; рос. перекл. – Москва, 1991), «За нас правда» і «Любов – полум’я Боже», що публікувалися в періодиці й були відзнач. міжнар. літ. премією ім. О. Фадєєва (1995, РФ). Осн. тема творів Б. – героїч. подвиг мільйонів воїнів-патріотів у роки 2-ї світ. війни, трудові звершення народу. Перу Б. належать переклади поем Є. Ісаєва «Суд пам’яті» (К., 1964), «Даль пам’яті» (1983), що видані однією кн. «Життя прожити...» (К., 1983), а також «Двадцять п’ята година» (1985), «Убив мисливець журавля» (1986), окремих віршів Р. Рзи, Х. Єргалієва, М. Гафурі, М. Каріма, П. Бровки та ін. Упорядкував і видав зб. «Вогненні дороги» (К., 1984) – про письменників, які брали участь у боях за Україну. Окремі твори Б. друкувалися в перекл. ін. мовами. У м. Дергачі його ім’ям названо вулицю, встановлено мемор. дошку на будинку Дергачів. серед. школи № 1, відкрито експозицію у місц. краєзнав. музеї.

Літ.: Поважна В. Від однієї до другої збірки // Вітчизна. 1957. № 1; Вышеславский Л. Воин и его знамя // Бакуменко Д. Солнце в строю. Москва, 1965; Швець В. Голос поета-воїна // Бакуменко Д. Обрії. К., 1968; Кирпель І. Рядки виважені, світлі // ЛУ. 1986, 13 берез.; Кочевський В. Під диктовку правди // Сільс. час. 2002, 17 трав.

О. М. Матійко

Стаття оновлена: 2016