БАЛАВЕ́НСЬКИЙ Федір Петрович (31. 12. 1864(12. 01. 1865), слобода Люботин Валків. пов. на Харківщині, нині місто Харків. р-ну Харків. обл. — 08. 11. 1943, с-ще Ліанозово, нині у складі Москви) — скульптор, живописець. Закін. Київ. рисувал. школу М. Мурашка (1896), С.-Петербур. АМ (1903; майстерня В. Беклемішева). Викладав у Тбіліс. (1905–06) і Київ. (1907–22) худож. училищах, Миргород. худож.-керам. технікумі (1922–30). Працював у галузі порт­ретної й декор.-монумент. пластики. Серед творів — понад 20 порт­ретів Т. Шевченка, порт­рети М. Лисенка, І. Котляревського (обидва — 1903), надмогильне погру­д­дя М. Кропивницького на Харків. кладовищі (бронза, 1914). Автор алегорич. горельєфів на будинках у Києві: Ф. Ісерліса (1909, нині житл. будинок), Маріїнської громади Червоного Хреста (1912–13, нині НДІ) та іпо­дрому (1915–16). Брав участь у здійснен­ні «Ленінського плану монументальної пропаганди» (погру­д­дя В. Леніна і К. Маркса, 1918–19). Б. був чудовим май­стром монум.-декор. скульптури. Твори Б. від­значаються тонким почу­т­тям архітектонічності та худож. смаком. Приятелював Н. Бавріна.