Балавенський Федір Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балавенський Федір Петрович

БАЛАВЕ́НСЬКИЙ Федір Петрович (31. 12. 1864(12. 01. 1865), слобода Люботин Валків. пов. на Харківщині, нині місто Харків. р-ну Харків. обл. – 08. 11. 1943, с-ще Ліанозово, нині у складі Москви) – скульптор, живописець. Закін. Київ. рисувал. школу М. Мурашка (1896), С.-Петербур. АМ (1903; майстерня В. Беклемішева). Викладав у Тбіліс. (1905–06) і Київ. (1907–22) худож. уч-щах, Миргород. худож.-керам. технікумі (1922–30). Працював у галузі портретної й декор.-монумент. пластики. Серед творів – понад 20 портретів Т. Шевченка, портрети М. Лисенка, І. Котляревського (обидва – 1903), надмогильне погруддя М. Кропивницького на Харків. кладовищі (бронза, 1914). Автор алегорич. горельєфів на будинках у Києві: Ф. Ісерліса (1909, нині житл. будинок), Маріїнської громади Червоного Хреста (1912–13, нині НДІ) та іподрому (1915–16). Брав участь у здійсненні «Ленінського плану монументальної пропаганди» (погруддя В. Леніна і К. Маркса, 1918–19). Б. був чудовим майстром монум.-декор. скульптури. Твори Б. відзначаються тонким почуттям архітектонічності та худож. смаком.

Літ.: Богданович Г. Федір Петрович Балавенський. К., 1963.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2003