Балагурак Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балагурак Іван Васильович

БАЛАГУРА́К Іван Васильович (29. 06. 1922, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 13. 02. 2001, там само) – майстер декоративної різьби на дереві. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1963). Чл. НСХУ (1958). Навч. у Ю. та С. Корпанюків, В. Девдюка. Від 1939 працював в артілі «Гуцульщина». Розвивав давні й традиц. для Гуцульщини орнаментальні мотиви геом. характеру для меблів, тарілок, палітурок; напрестол. Євангелій у храмах; урочистих вітал. адрес, альбомів; руків’їв корогов, престолів, аналоїв та ін. церк. речей. Найкращі його твори – комплекти гуцул. меблів, декор. тарелі для Переяслав-Хмельн. істор. музею, скриньки з портретами Т. Шевченка та І. Франка. На футлярі для Шевченкового «Кобзаря» (К., 1961) вирізьбив у техніці сухої різьби портрет Т. Шевченка, а на декор. тарелях – портрети Б. Хмельницького (1957), В. Стефаника (1971). Працював переважно в техніці сухої різьби. Його твори експонувалися на респ. (від 1947) і міжнар. (від 1956) виставках (Австрія, Болгарія, Монголія, Німеччина, США, Франція, Чехословаччина). Твори зберігаються в Музеї нар. мист-ва Гуцульщини в Коломиї, Музеї етнографії у С.-Петербурзі, музеях Києва, Львова, Косова.

Літ.: Пелипейко І. Косів: люди і долі. Косів, 2001.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2003