Балаж Бела - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балаж Бела

БА́ЛАЖ Бела (Balázs Béla; справж. – Герберт Бауер; Herbert Bauer; 04. 08. 1884, м. Сеґед, Угорщина – 17. 05. 1949, Будапешт) – угорський письменник, теоретик кіно. Д-р філософії. Писав угор., нім., рос. мовами. Закін. Будапешт. ун-т (1907). 1931–45 жив у СРСР. Автор реаліст, романів «Isten tenyerén» («На долоні Бога», 1922), «Lehetetlen emberek» («Неможливі люди», 1930), присвяч. проблемам інтелігенції, повісті «Карлусь Бруннер» (1937, рос. мовою; 1938 - угор.; укр. перекл. М. Пригари, X., 1939), зб. новел «Barátság» («Дружба», 1942), зб. віршів «Tábortűz mellett» («Біля вогнища», 1940), «Repülj szavam» («Лети, моє слово», 1944; обидві – Москва), драм «Mozart» («Моцарт», 1938), «Наzatérés» («Повернення», 1941) – про трагічну долю художника в бурж. сусп-ві, роману «Álmodó ifjúság» («Юність мрійника», Будапешт, 1946), лібрето до опери Б. Бартока «А kékszakállú herсeg vára» («Замок герцога Синя Борода», 1910), кіносценаріїв, низки праць із теорії кіно («А látható ember» («Видима людина»), 1924; «A film szelleme» («Дух кіно»), 1929 та ін.). В Угорщині встановлено держ. премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії. У статтях «Люто змагаємося» та «Нові фільми – нове відчуття життя» (обидві – 1933), у кн. «Дух фильма» (1935, розділ «Социалистический реализм») розглянув кінострічки «Іван» і «Земля» О. Довженка. Згадки про фільми О. Довженка є і в його кн. «Кино. Становление и суть нового искусства» (1968). Обидві книги вийшли в Москві.

Літ: G. Bxlxny. Magyarság, Emberség. Budapest, 1959; /. Nemeskbirty. Balázs Béla Filmesztétikája // A Film. Budapest, 1961; M. Szabolcsi. Balázs Béla // Arcképek a magyar szocalista irodalomből. Budapest, 1967; Мегела I. Багатогранність обдаровання // Всесвіт. 1984. № 8.

І. П. Мегела

Стаття оновлена: 2003