КО́ЛЛАРД Юрій Жерардович (02. 01. 1875, с. Морачів Полтавської губернії — 03. 01. 1951, м. Авґсбурґ, Німеч­чина) — громадсько-політичний діяч. Його батько був бельгійцем, мати походила із козацько-шляхетського роду. Закінчив Харківський технологічний ін­ститут. 1897 став спів­засновником Харківської української студентської громади, від 1900 — член РУП. Брав участь у 3-му студентському зʼ­їзді та конференції партії у Полтаві, однак після пере­ходу РУП на соціально-демократичні позиції ві­ді­йшов від неї. Пра­цював інженером на залізницях (1903–16). Від 1917 належав до Української партії соціалістів-само­стійників. За часів УЦР очолював українські залізниці на Поліс­сі; за Геть­манату — на керівних посадах у Залізничному ві­домстві; за Директорії УНР — у Міністерстві шляхів. Емігрував до Відня, згодом — до Чехо-Словач­чини. Працював у земському уря­ді на Закарпат­ті, звідки звільнений за звинуваче­н­ням в українському націоналізмі. Був за­ступник голови центральної управи Української громади у Чехо-Словач­чині, спів­засновником Легії українських націоналістів. На початку 1945 ви­їхав до Німеч­чини. Автор мемуарів «З юнацьких днів» // «ЛНВ», 1928, № 6–9; 1929, № 1, 4, 6; 1930, № 3, 5, 9, 12; 1931, № 2; «Спогади з минулого» // Там само, 1930, № 12; 1931, № 1; «Спогади юнацьких років» (Торонто, 1972).