Балаклійський район

Визначення і загальна характеристика

БАЛАКЛІ́ЙСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Харківської області. Утвор. 1923. Площа 2 тис. км². Насел. 92 595 осіб (2001, складає 95,3% до 1989): українці — 71,5 %, росіяни — 26,4 %, білоруси — 0,6 %, ін. — 1,5 %. У р-ні — м. Балаклія (райцентр), 3 смт (Андріївка, Савинці та Червоний Донець) та 62 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Шебелинка, Балаклія, Савинці. Має автобусне сполуче­н­ня з Харковом. Р-н лежить у межах пд. від­рогів Середньо-рос. височини. Пн.-сх. частина (лів­обереж­жя Сівер. Дінця) рівнин­на, слабо роз­членована балками й долинами річок, пд.-зх. (прав­обереж­жя Сівер. Дінця) має типовий яружно-балковий рельєф. Корисні копалини: природний газ (Шебелин. і Волохів. родовища), камʼяне вугі­л­ля, торф, крейда, мергель тощо. Тер. р-ну пере­тинає одна з найбільших рік України — Сівер. Донець, до його бас. належать Середня, Волоська та Крайня Балаклійки, Теплянка, Шебелинка, Чепіль та ін. Для місц. потреб споруджено бл. 140 ставків (заг. пл. вод. дзеркала 496 га) та Морозів, водо­сховище (пл. 104 га) на р. Теплянка. Найбільш поширені звичайні середньогумусні чорноземи. Б. р. належав до числа найбільш уражених голодомором 1932–33. Офіційних даних про число жертв немає, але ві­домо зі службових звітів, що лише одного дня — 11 травня 1933 — у 4-х селах р-ну було пі­ді­брано 300 без­притул. голодних дітей. Роз­голосу набула т. зв. «Балакліївська справа»: роз­кри­т­тя «кубла зрадників» з «ра­йон­ного проводу», тобто тих місц. керівників, які не погоджувалися з політикою терору проти селянства (див. пере­дову г. «Комуніст» від 2 січня 1933 р.: «Вище пильність більшовицької преси у боротьбі за хліб»). Нині на тер. р-ну роз­міщено 20 пром. під­приємств. Найбільші серед них — газо­пром. упр. «Шебелинкагазвидобува­н­ня», Шебелин. від­діл, з пере­робки газу та газ. конденсату (виробництво бензину різних марок, диз. палива, зрідж. газу), ВАТ «Балцем». У Б. р. екс­плуатується одне з найбільших в Україні родовищ природ. газу. Першу роз­відувал. свердловину було закладено 1949 на Шебелин. площі, у травні 1950 з неї одержано газ. Нині роз­робляється понад 20 газ. родовищ. Провід­на галузь с. господарства — рослин­ництво, основу якого складає виробництво зерна (озима і яра пшениця, овес, ячмінь, кукурудза), тех. (цукр. буряки, соняшник) і корм. культур, овочівництво й садівництво. Роз­винене тварин­ництво мʼясо-молоч. напряму (скотарство, свинарство, птахівництво). Пл. с.-г. угідь 144,5 тис. га, зокрема орних земель — 114,5 тис. га. Пл. лісів 34 тис. га (пере­важають хвойні дерева, зокрема сосна). На­прикінці 2001 у Б. р. було 18 с.-г. ТОВІв, 3 ВАТи, TOB «Курган, бройлер», дослідне госп-во «Червоний Жовтень», 2 ЗАТи: «Шебелинське» та «Росія». Пере­робна галузь АПК пред­ставлена агро­продфірмою «Балаклій. завод продтоварів», заводами продтоварів, ЗАТ «Савин. цукр. завод». У р-ні — 2 хлібо­при­ймал. під­приємства, З хлібозаводи. У Б. р. є 43 заг.-осв. шк., ліцей, пед. коледж, Петрів. СПТУ, Укр. НДІ рослин­ництва, селекції та генетики; Центр дит. та юнац. творчості, станція юних натуралістів з міні-зоопарком. Мережа мед. закладів: центр. рай. лікарня, З міські лікарні, 37 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 амбулаторії сімей. медицини, 4 лікарні з поліклініками (смт Андріївка, Савинці, Червоний Донець, с. Петрівське), стоматол. поліклініка, рай. наркол. диспансер. Культ.-осв. заклади: Палац культури, 11 Будинків культури, 24 клуби, 7 кіно­установок, 48 б-к, 4 дит. муз. школи, Балаклійський крає­знавчий музей, 5 громад. музеїв. У р-ні є 2 ДЮСШ, дит. під­літковий клуб «Старт», шейпінґ-клуб, веслувал. база. Функціонує санаторій-профілакторій «Факел», дит. оздоров. табір «Олімпія», 6 баз від­починку. Є 2 готелі, від­діл. 4-х банків. На Балаклійщині діє 28 реліг. громад християн, віро­сповіда­н­ня. Побл. с. Петрівське знаходиться памʼятка архітектури — Петрівська фортеця (18 ст). Видатні уродженці Б. р. — брати Віктор Аверін — учений-біо­лог та Всеволод Аверін — художник-анімаліст (обидва — с. Чепіль). У с. Пришиб похований ві­домий письмен­ник, літературо­знавець, автор істор. романів та повістей Г. Данилевський.

О. Д. Па­влова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю