Балаклія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балаклія

БАЛАКЛІ́Я – місто Харківської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Сівер. Донець, за 100 км на Пд. Сх. від Харкова. Залізнична ст. Пл. 24,17 км2. Насел. 32 408 осіб (2001, складає 90,7 % до 1989): українці – 72,6%, росіяни – 25,9 %, білоруси – 0,7 %, євреї, татари, вірмени – по 0,1 %, ін. – 0,7 %. Місто заснували 1663 козаки-переселенці з Правобережжя на чолі з полковником Яковом Черніговцем. Назва походить від р. Балаклія (нині Балаклійка), у місці впадіння якої в Сівер. Донець було споруджено фортецю. З часом Б. стає одним із важливих укріпл. пунктів для захисту Слобожанщини і Пд. Росії від нападів крим. та ногай. татар. Бл. 1669–70 Б. стала центром Балаклій. полку, який проіснував до 1677, згодом належала до Харків. та Ізюм, полків. У 18 ст. місто було великим торг. центром, у якому відбувалося 5 ярмарків на рік. Жителі Б. брали участь в антикріпосн. боротьбі, підтримавши повстання С. Разіна, К. Булавіна, О. Пугачева. Від 1782 Б. – волосний центр Зміїв. пов. 1817–91 відома з назвою Новосерпухів (від розквартированого тут Серпухівського полку). 1886 у місті нараховувалося 835 дворів і 3112 мешканців. Від 1923 – райцентр. Від 1938 – статус міста. 1941 Б. окупована нім. військами, звільнена 1943. Підчас окупації в місті закатовано понад 200 жит., бл. 320 осіб відправлено до Німеччини. Корисні копалини: газ, крейда, мергель. Гол. галузі пром-сті – газодобувна і вироб-во будматеріалів. Неподалік Б. – Шебелинське родовище газу. Нині в Б. діють підпр-ва: ВАТи – «Балцем» (виробляє портланд-цемент, клінкер, шифер, керамзит, тротуарну плитку тощо), «Будівельник» (виробляє збірний залізобетон, деталі великопанельного будівництва, монтажу), «Автотранс», «Балмолоко», ЗАТ «Балакліяагропромбуд»; держ. підпр-во «Балакліяпромгеофізика»; агропродфірма «Надія» (створ. 1995, випускає понад 40 найменувань консервної продукції, а також лікеро-горілчані вироби); хлібний та продтоварів з-ди. У місті – 6 заг.-осв. шкіл, ліцей, коледж з підготовки вчителів початк. класів і помічників юристів, муз. школа; 2 заг. та стоматолог. поліклініки, центр. рай. лікарня. Діють 5 Будинків культури, 5 б-к, Балаклійський краєзнавчий музей, Палац спорту з критим басейном, 2 стадіони, ДЮСШ, 2 готелі, відділ. 4-х банків. Пам’яткою арх-ри є полкова церква, збудов. у 1-й пол. 19 ст. Неподалік міста збереглися поселення бронзового віку, скіф. курган, сліди 2-х неолітич. стоянок. У Б. встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Видатні уродженці Б.: оперна співачка О. Петрусенко, географ та геолог Я. Едельштейн, який здійснив подорож навколо Земної кулі, письменник і перекладач М. Дукін. З містом пов’язані життя і творчість літературознавця, прозаїка й перекладача В. П’янова. Тривалий час тут жив і працював письменник Г. Данилевський, розпочинав свою військ. кар’єру маршал Г. Жуков.

Літ.: Клочан Д. Ф., Субота М. М., Суздальцев В. В. Балаклія: Краєзнавчий нарис. X., 1965; Тризна О. А. Горизонти Балаклії. X., 1967; Знайомтесь – Балаклія: Короткий путівник. X., 1988; Биговська В. А., Клочан Д. Ф. Балаклія: (Харківська область): Путівник. X., 1991; Гошовська В. А., Клочан Д. Ф. Балаклія. Путівник. X., 1991.

Є. М. Кривобоков

Стаття оновлена: 2003