Баландюк Антін - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баландюк Антін

БАЛАНДЮ́К Антін (12. 01. 1893, м. Красне, нині смт Буського р-ну Львів. обл. – 13. 12. 1953, м.Станіслав, нині Івано-Франківськ) – композитор, скрипаль, педагог. Закін. учител. семінарію у Станіславові (1911) та Львів. муз.-пед. ін-т (1923; кл. скрипки Й. Москвичева). 1914–20 – учасник визвольної війни у лавах УСС та УГА. Тоді ж входив до складу Пресової квартири УСС, був музикантом військ. оркестру під кер-вом М. Гайворонського, а також чл. струнного квартету у складі М. Гайворонського, Я. Барнича та Р. Лесика. 1920–21 перебував у таборі для полонених у м. Тухоля (Польща). Автор хорових та сольних творів, частину яких уперше було опубл. у зб. «Червона калина» (Л., 1918). Більшість його рукопис. творів зберігається у фонді ЛНБ.

Літ.: Медведик П. Діячі української музичної культури (Матеріали до біобібліографічного словника) // Зап. НТШ. Т. 232. Л., 1996.

П. К. Медведик

Стаття оновлена: 2003