Баланівський Юрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баланівський Юрій Васильович

БАЛАНІ́ВСЬКИЙ Юрій Васильович (26. 05(08. 06). 1914, с. Цареводарівка, нині с. Ботієве Приазов. р-ну Запоріз. обл. – 16. 08. 1984, Київ) – живописець і графік. Чл. СХУ (1943). Учасник 2-ї світ. війни. Навч. у Харків. худож. уч-щі (1930–38; викл. М. Шаронов), закін. Харків. худож. ін-т у Самарканді (1942; викл. С. Прохоров і M. Caмокиш). Працював кер. студії образотвор. мист-ва Палацу піонерів у Харкові (1938–41); головою живопис. секції худож. комбінату в Києві (1960–84). У 1952–54 брав участь у розписі павільйону УРСР на ВДНГ СРСР (Москва). Майстер станк. живопису, книжк. графіки та офорту. Учасник всесоюз., респ. та обл. худож. виставок від 1943. Твори зберігаються в НХМ, Музеї Т. Шевченка, Нац. музеї історії Великої Вітчизн. війни, Нац. музеї історії України (усі – в Києві), музеях Т. Шевченка в Каневі та Торонто, Дніпроп. ХМ, Донец. обл. музеї, галереї «ГЕККОСО» (Японія), мемор. музеях М. Коцюбинського в Чернігові та Панаса Мирного в Полтаві.

Тв.: «У хворого комісара» (1938), «Переправа через Дніпро» (1946), «Клятва партизанів» (1947), «Т. Шевченко на вечорі у Струговщикова» (1950–52), «Панас Мирний у колі друзів» (1955), «Літературна субота у M. М. Коцюбинського», «У с. Вихвостове» (обидва – 1958–59), «Нові господарі Зимового» (1967); «Портрет художника М. С. Самокиша» та ілюстрації до оповідань І. Франка «До сонця» (1956–58).

Літ.: Пекаровський М. Художник повернувся з війни // РК. 1963, 9 трав.; Загорская Л. Улица имени земляка // Приазов. новь. 1986, 15 февр.

Н. О. Саєнко

Стаття оновлена: 2003