Коллі Людвик Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коллі Людвик Петрович

КОЛЛІ́ Людвик Петрович (23. 12. 1849, м. Фрайбурґ, Швейцарія – 28. 12. 1917(10. 01. 1918), м. Феодосія, нині АР Крим) – музеєзнавець. Дійс. чл. Таврій. ученої архів. комісії (1901), Одес. т-ва історії та старожитностей (1904), почес. чл. Лігурій. т-ва історії (Італія, 1914). На батьківщині ви­вчав філософію та право. 1868 переїхав до Росії. Працював гувернером і учителював у Поділ. губ. й Одесі; 1878–1906 викладав франц. мову у чол. і жін. г-зіях Феодосії; водночас 1900–17 – зав. Феодосій. музею старожитностей. Зробив знач. вне­­сок у збереження та розширення музей. колекції (станом на 1912 – 2,5 тис. од. зберігання), обстоював необхідність законодав. врегулювання проведення археол. досліджень. 1905 очолив одні з перших у Росії підводні розкопки, в ході яких знайдено античні амфори. Публікації з історії та культури антич. і середньовіч. Криму вміщував у «Извес­­тиях Таврической ученой архив­­ной комиссии», серед них – «Об одном барельефе Феодосийс­­кого музея» (1903, № 35), «Хри­­с­­тофоро ди Негро, последний консул Солдаи» (1905, № 38), «Падение Каффы: Последние го­­ды генуэзских поселений в Кры­­му» (1918, № 54).

Літ.: Петрова Э. Б. Памяти Л. П. Колли // Культура народов Причерноморья. 2002. № 33; Її ж. Колли Л. П. // Крым в лицах и биографиях. Сф., 2008; Її ж. Колли Людвик Петрович // Сотрудники Феодосий. музея древностей – деяте­ли науки и культуры. К., 2011.

Е. Б. Петрова

Стаття оновлена: 2014