Балашов Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балашов Микола Іванович

БАЛАШО́В Микола Іванович (13. 07. 1919, Херсон) – літературознавець. Син І. Балашова. Д-р філол. н. (1975), проф. (1977), акад. РАН (1992). Закін. Моск. ін-т історії філософії та літ-ри (1941). Працював доц. Моск. пед. ін-ту (1944–55); м. н. с., ст. н. с., від 1957 – зав. сектору, від 1976 – зав. відділу нових зарубіж. літ-р Ін-ту світ. літ-ри РАН (1955–90); від 1990 – радник РАН. 1985–91 – віце-президент Міжнар. асоц. з порівнял. літературознавства. Осн. напрями наук. діяльності: літературознавство, вивчення поетики рос. вірша у прозі, розвиток нім. та франц. літ-р 19-20 ст., літ-ри та мист-ва епохи Відродження. У праці «Испанская классическая драма в сравнительном и текстологическом аспектах» (Москва, 1975) доводить інтенсивність не опосередкованих через Польщу та Італію, а прямих зв’язків між Україною та Іспанією в 17 ст. Цю тезу розвивав на конф. в доповіді, присвяч. укр.-ісп. зв’язкам (Ужгород, 1976), та на з’їзді Міжнар. асоціації з порівнял. літературознавства (Бордо, 1970). Присвятив пам’яті акад. М. Гудзія статтю «Аполлинер и его место во французской поэзии» // «Аполлинер. Стихи», Москва, 1967 та пам’яті О. Білецького – працю «Структура стихотворения Брентано "Лорелея" и неформальный анализ» // «Филологические науки», 1963, № 3. Здійснив ґрунтовно підготовл. видання багатьох зх.-європ. поетів у рос. перекладах в академ. серії «Литературные памятники» (Ш. Бодлер, А. Рембо, Р.-М. Рільке, Ґ. Аполлінер, Б. Сандрар та ін.). Протягом багатьох років досліджував поезію М. Волошина, один із творців його бібліографії.

Літ.: Земсков В. Б. Николай Иванович Балашов (к 75-летию со дня рождения) // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. 1994. № 6; Михайлов А. Д. Академик Н. И. Балашов (к 80-летию со дня рождения) // Там само. 1999. № 4; Стеценко) Е. А. Академик Николай Иванович Балашов // Свободный взгляд на лит-ру. Москва, 2002.

Д. С. Наливайко

Стаття оновлена: 2003