Балдін Юрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Балдін Юрій Іванович

БА́ЛДІН Юрій Іванович (23. 02. 1932, Ленінград, нині С.-Петербург) – скульптор. Чл. НСХУ (1973). Закін. Ленінгр. ін-т живопису, скульптури та арх-ри (1959; майстерня М. Анікушина). 1957–65 викладав у Ленінгр. палаці піонерів. 1961–62 брав участь у спорудженні пам’ятника-ансамблю на Мамаєвому кургані у Волгограді. Від 1965 працює на Донец. худож.-вироб. комбінаті. Автор монументів, станкових портретів, темат. і декоратив. композицій, медалей, надгробків; монум. групи «Первістку 1-ї пятирічки присвячується» (1969, м. Костянтинівка Донец. обл., з-д «Укрцинк»), рельєфної композиції «Безперервна сталь» (1980, Донецьк, фасад торг. центру, арх. Д. Цеміданов). Образ будівельниці відтворено в скульптурі «Донеччанка» (1972, Донец. обл. ХМ), молодого бійця – в скульптурі «Смертельно поранений» (1970, м. Горлівка Донец. обл., коксохім. з-д), постаті воїна й шахтаря – в монум. комплексі «Визволителям Донбасу» (1984, Донецьк, співавтори – В. Кишкань, М. Ксиневич). Серед творів Б. також: «В’єтнам» (1972), «Зодчий і скульптор Ф. Кінь» (1973), «Гра» – декор. тематич. рельєф (1979, Донецьк, ф-ка іграшок, арх. П. Вігдергауз), надгробок громад. і політ. діячеві В. Миронову (1984, Донецьк), медалі на честь видатних діячів медицини – «Легендарному онкологу Г. Бондарю» (2001), «Володимир Корнійович Гусак – директор Донецького обласного лікувально-клінічного об’єднання» (2002) та ін.

Г. І. Михальський

Стаття оновлена: 2003