Коллонтай Олександра Михайлівна

КОЛЛОНТА́Й Олександра Михайлівна (19(31). 03. 1872, С.-Пе­тербург – 09. 03. 1952, Москва) – більшовицька діячка, дипломат. Походила з козац.-дворян. роду Домонтовичів із Чернігівщини.Отри­­ма­ла домашню освіту. Від 1890-х рр. брала участь у соціа­­ліст. русі. Піс­ля рев. подій 1905–07 виїхала за кордон, співпрацю­­вала із с.-д. партіями й орг-ціями низки європ. країн. 1915 приєдналася до більшовиків. Після Лютн. революції 1917 повернула­­ся до Петро­града (нині С.-Пе­тер­­бург). Вела активну більшов. агітацію серед робітників, солдат і матросів, за­кликала до зброй. повстання, про­пагувала ідеали «вільного ко­хання» (перебувала у цивіл. шлюбі із П. Дибенком). У жовтні 1917 стала нар­­комом держ. опіки РСФРР, 1918 на знак протесту проти підписання Брест. мирного договору залишила посаду. Від 1919 – нач. політвідділу Задніпров. дивізії Червоної армії, нар­ком про­­паганди й агітації Крим. РСР. За наполяганням В. Ле­­ніна признач. наркомом про­паганди та агітації УСРР. На­передодні всту­­пу до Києва військ С. Петлюри виїхала до РСФРР. Від 1920 – зав. жін. відділу ЦК РКП(б). Вхо­­дила до т. зв. робочої опозиції, представники якої ви­ма­гали пе­­редати упр. нар. госп-вом проф­­спілкам. Перша у світі жін­ка-по­­сол: 1923–26 і 1927–30 – у Норвегії, 1926–27 – у Мексиці, 1930–45 – у Швеції. Чл. рад. делегації у Лізі Націй, 1944 – посередниця у переговорах щодо виходу Фінляндії з вій­ни. На її честь названо малу планету, низку вулиць у містах СРСР.

Літ.: Иткина А. М. Революционер, три­бун, дипломат. Москва, 1964; Петров В. П., Воробйова Т. В. Діяльність О. М. Коллонтай на Україні і в Криму // УІЖ. 1982. № 4; Папакін Г. В. Нові архівні документи про діяльність О. М. Коллонтай на Україні (лютий–вересень 1919 р.) // Арх. України. 1986. № 5; Олесин М. Первая в мире: Биогр. очерк об А. М. Коллонтай. Москва, 1990.

Ю. І. Шаповал