Батій Григорій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Батій Григорій Іванович

БАТІ́Й Григорій Іванович (22. 02. 1929, с. Вільшани Дергачів. р-ну Харків. обл.) – художник театру. Засл. художник України (2003). Чл. НСХУ (1967). Закін. Харків. худож. ін-т (1960; викл. Б. Косарев). Працював декоратором Харків. держ. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна (1951–58, 1986– 90); художником Харків. держ. укр. драм. театру ім. Т. Шевченка (1960–86); викл. Харків. худож. уч-ща (1991–96); від 1996 – художник-постановник Харків. держ. академ. театру опери та балету ім. М. Лисенка. Брав участь у респ. (від 1963) та всесоюз. (від 1967) виставках. Твори зберігаються в ДМТМК, фондах Мін-ва культури і мист-в України. У творчості Б. бере за основу риси класич. реалізму й намагається знайти образ вистави, щоб сценографія підкреслювала ідею, стиль твору, епоху. Його декорації не лише тло чи доповнення дійства, вони є повноправною дійовою особою вистави. Оформив вистави: «Фараони» О. Коломійця (1962), «Оптимістична трагедія» А. Холмінова (1972), «Мій бідний Марат» О. Арбузова (1976), «Соловейко-Сольвейг» І. Драча, «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (обидві – 1980), «Наречена з Імеретії» Д. Клдіашвілі (1984), «Земля» за О. Кобилянською (1985), «Повія» за Панасом Мирним (1987), «Дванадцять місяців» С. Маршака (1993), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1999).

Літ.: Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Чепалов А. Палитра без мрачных красок // Время. 1999, 16 марта.

В. А. Лукашов

Стаття оновлена: 2016