Батов Геннадій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Батов Геннадій Петрович

БА́ТОВ Геннадій Петрович (02. 12. 1921, м. Царицин, нині Волгоград, РФ) – живописець. Чл. НСХУ (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Має держ. нагороди. Навч. у Київ. худож. ін-ті (1950–54; майстерня С. Григор’єва). Працював художником на вироб-ві (1943–46); викл. рисунка (1946), художником Київ. худож. салону (1950–60), Крим. худож.-вироб. комбінату, Керчен. майстерні Худож. фонду СРСР (1960). Від 1948 брав участь в обл., респ., всесоюз., закордон. виставках. Твори зберігаються в колекції Худож. фонду України, у Сімфероп. худож. галереї, Севастоп. музеї образотвор. мист-ва.

Тв.: «Хліб» (1968), «Сім’я» (1973), «Голова першого колгоспу» (1975), «Подруги» (1977), «Що є – істинне» (1985), «У наш час» (1989), «Втеча з раю» (1991), «Пам’ять» (1993), «Пісні для Дон Кіхота» (1996).

Л. Бойко

Стаття оновлена: 2003