Батовський-Качор Станіслав
БАТО́ВСЬКИЙ-КА́ЧОР Станіслав (29. 01. 1866, Львів — 05. 05. 1946, там само) — живописець. Член СХУ (1939). Навчався у Краківській школі красних мистецтв (1883–85; викл. В. Лущкевич), у Віденській (1885–87) та Мюнхенській (1887–89) академії мистецтв. Удосконалював майстерність у Парижі (1891) та Італії (1893–95). Брав участь в оформленні Львівського оперного театру. 1903–14 — керівник живописної студії у Львові. Брав участь у щорічних виставках львівського Товариства шанувальників красних мистецтв (1892– 1939). Співзасновник львівської групи «Молоде мистецтво» (1990). Учасник виставок у Львові від 1937. Працював переважно в історичному й батальному жанрах, а також у царині портрета й пейзажу. Писав картини з українського побуту. Твори Б.-К. позначені елементами культури мюнхенської живописної школи, необарокових традицій історичного малярства Я. Матейка та певного впливу імпресіонізму й символізму. Його полотнам періоду 1887–1900 переважно були властиві витончені гами сріблясто-сірих і блакитних тонів, імлисте розсіяне світло; після 1900 віддавав перевагу динамічним поєднанням яскравих кольорових плям, нервовій лінеарності, ескізній техніці руху пензля й неоромантичної образності. Роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ярослав Мудрий» (1887), «Галицький князь Юрій І у іконописця» (1888), «Львів’янка 16 ст.» (1891), «Українка» (1892), «Вечорниці», «Повернення козака з війни» (обидва — 1894), «Вид Львова» (1898), «Процесія з іконою Богородиці Домагаличів» (1908), «Атака кінноти під Хотином» (1909), «Видіння Петра Скарги» (1912), «Мій садок» (1934); вітражі у кафедрал. костелі (Львів, 1895–96).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
