Батоліти
БАТОЛІ́ТИ (від грец. βἀϑος — глибина, λίνος — камінь) — великі інтрузивні тіла, в основному гранітів, що мають значну вертикальну потужність і залягають серед вулканічних, осадових і метаморфічних товщ різних за геологічним віком складчастих областей переважно у ядрах антикліналей. Пл. Б. понад 200 км2. Часто видовженість Б. орієнтована паралельно простяганню складок. Б. виходять на поверхню внаслідок ерозій, напр. в Україні Корсунь-Новомиргород., Коростен. плутони. Більшість дослідників вважають, що у формуванні Б. гол. роль відіграють вертикал. блокові рухи. Відомі також Уман., Житомир., Богуслав. та ін. Б. Екзо- та ендоконтакти граніт. Б., що характеризуються певною зональністю, перспективні на п’єзокварц, берилій, золото, титано- та апатононосні руди, на рідкісні метали й землі.
Рекомендована література
- Граниты, лабрадориты и мраморы. К., 1950;
- Гранитоидные формации Украинского щита. К., 1984.