Батрак Андрій Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Батрак Андрій Антонович

БАТРА́К Андрій Антонович (30. 11. 1918, с. Дем’янці, нині Переяслав-Хмельн. р-ну Київ. обл.) – фахівець у галузі механіки. Золота медаль ім. В. Глушка (1995). Працював на авіазаводах: на 22-му (Москва, 1937–46), на 84-му (м. Химки побл. Москви, 1946– 49) та Київ. авіазаводі № 437 (1949–93) майстром, ст. майстром, пров. інж. з льотних випробувань, нач. радіослужби. Наук. розробки у галузі електро- та радіообладнання літаків, зокрема запропонував зонтичну антену для дальнього радіозв’язку з літаками і технол. процес усунення девіації на літаках вантажопідйомністю до ста тонн. Брав участь у створенні швидкісного пікіруючого бомбардувальника Пе-2 з реактив. прискорювачами, бомбардувальника Ту-4 та перших баліст. ракет.

І. І. Лопушенко

Стаття оновлена: 2003