Батров Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Батров Олександр Михайлович

БАТРО́В Олександр Михайлович (08(21). 12. 1906, Одеса – 11. 07. 1990, там само) – письменник, сценарист. Чл. СПУ (1935). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Одес. ін-т нар. госп-ва (1936). Перші кроки в літ-рі пов’язані з одес. г. «Молодая гвардия» та ж. «Шквал». У роки 2-ї світ. війни був кор. фронт. г. «За Родину». 1944–45 – літ. працівник г. «Полярная звезда» на о. Діксон (Арктика). Друкувався від 1924. Писав рос. мовою, переважно для дітей. У повістях і лірично-психол. новелах відобразив життя Одеси; його поетика барвиста, стиль позначений динамічністю й лаконізмом. Автор книг: «Завтра – океан» (К., 1950; укр. перекл. – О., 1953), «Наш друг Хосе» (укр. перекл. – К., 1952), «Жак-Лисенок» (Москва; Ленинград, 1953), «Настоящие друзья» (О., 1955), «Орел и Джованни» (1956), «Серебряная олива» (1958; 1960; обидві – Москва), «Мальчик и чайка» (О., 1961; Москва, 1962), «Много солнца» (О., 1962), «Матросская королева» (1963), «Мальчишки, звезды и паруса» (1965), «На “Белой стреле”» (1966; 1969; усі – Одеса), «Утренний конь» (О., 1968; Москва, 1969), «Одесские девчонки» (О., 1971), «Три бескозырки» (О., 1973; К., 1976; 1981), «В одесской гавани» (К., 1974), «Приключения Лозанки» (1976), «Время синего цвета» (1978), «Повести и рассказы» (1986; усі – Одеса). Окремі твори перекладені укр., нім., польс., естон., китай. та ін. мовами. За сценаріями Б. створено фільми: «Справжні друзі» (1955, реж. О. Козир, «Мосфільм»), «Ти молодець, Аніто!» (1956, реж. В. Кочетов, Є. Некрасов), «Таємниця Дімки Кармія» (1961, реж. Б. Мітякін), «Дівчина з лялькою» (реж. О. Мілюков), «Бокс» (реж. Ю. Романовський; обидва – 1962; усі – Одес. кіностудія худож. фільмів).

Літ.: Сценаристы советского художественного кино. Москва, 1972; Неверов И. Юность всегда с нами // Веч. Одесса, 1981, 21 янв.; Полтавчук В. Александру Батрову – 80 // Горизонт. О., 1986; Зленко Г. Олександрові Батрову – 80 // ЛУ. 1986, 25 груд.; Письменники Одещини: Бібліогр. покажч. О., 1989; Колисниченко А. Мастер из катастрофы // Юг. 1991, 21 дек.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2003