Бахмутський соляний синдикат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бахмутський соляний синдикат

БА́ХМУТСЬКИЙ СОЛЯНИ́Й СИНДИКА́Т – одне з монополістичних об’єднань вітчизняної добувної промисловості. Створ. на поч. 20 ст. з осередком у м. Бахмут (нині Артемівськ Донец. обл.) на базі Торських родовищ Катеринославщини. Осн. мета – регулювання вироб-ва та продажу солі (бл. 40 % її збуту припадало на долю синдикату). Вже 1900– 03 власники кількох варниць Пд. України починають шукати шляхи взаємної координації дій на внутр. ринках, результатом чого й стало підписання 1904 в Одесі п’ятьма з них відповідної угоди, навколо якої й почав формуватися Б. с. с. Справами синдикату керувала Рада представників, яка вирішувала всі питання, пов’язані з нормуванням, квотами замовлень, ціновою політикою, легалізацією нової орг-ції (останнє було досягнуто після створення тресту «Бахмутсіль», який став офіц. осередком Б. с. с. та його осн. магазином). Мав філіали у Варшаві, Харкові, Євпаторії, Феодосії. Синдикат забезпечував сіллю підпр-ва харч. пром-сті Катеринославщини, Полтавщини, Київщини. Намагався підпорядкувати своєму впливові Пд.-Рос. солепром. т-во, конкурував з ін. соляним синдикатом – «Т-вом солепромисловців Євпаторійсько-Одеського району». 1909 через внутр. суперечності Б. с. с. розпався.

Літ.: Указатель действующих в Империи акционерных предприятий и торговых домов. С.-Петербург, 1905; Хромов П. А. Очерки экономики России периода монополистического капитализма. Москва, 1960.

О. М. Машкін

Стаття оновлена: 2003