Бача Юрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бача Юрій

БА́ЧА Юрій (псевд.: Андрій Калина, Юрій Андрійович та ін.; 13. 05. 1932, с. Кечківці Свидниц. округу, Словаччина) – український літературознавець, публіцист і письменник у Словаччині. Канд. філол. н. (1960), проф. (2000). Закін. пед. та філос. ф-ти Ун-ту ім. Коменського у Пряшеві (1954), де від 1960 працював асист., згодом доц. каф. укр. літ-ри (до 1960 – асп. Київ. ун-ту). У квітні 1971 звільн. з політ. мотивів, позбавл. можливості працювати за фахом і друкуватися. 1973 засудж. на 4 р. за перевезення й розповсюдження праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Поновл. на роботі у травні 1990. Від 2002 – на пенсії. Досліджував літ. рух серед. 19 ст. на Закарпатті та умови розвитку укр. літ-ри в Чехословаччині після 1945. Його публіцистичні твори відзначаються гостротою й правдивістю.

Тв.: Літературний рух на Закарпатті середини ХІХ ст. 1961; Чому, коли і як? 1967; 1992 (співавт.); За і проти. Про умови розвитку української літератури в Чехословаччині після 1945 року. 1990; А матері твоїй завиджу. 1991 (усі – Пряшів); Олекса (роман у новелах про О. Духновича). К.; Пряшів, 1993; Листи самому собі: Документи та інша проза. 1997; З історії української літератури Закарпаття та Чехословаччини. 1998; Добрий день, Україно. 2002; Юрій Бача – хто він такий? (персональна бібліографія). 2002 (усі – Пряшів).

Літ.: Мишанич О. Слово Юрія Бачі про українську літературу Чехословаччини після 1945 року // Дукля. 1996. № 1; Pevec čistej l’udskej duše. Výberová bibliografia Juraja Baču. Svidník, 1997; Габор В. Бача Юрій // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5; Мишанич О. Юрію Бачі – 70 // СіЧ. 2002. № 12.

О. В. Мишанич

Стаття оновлена: 2003