Бача Юрій
Визначення і загальна характеристика
БА́ЧА Юрій (псевд.: Андрій Калина, Юрій Андрійович та ін.; 13. 05. 1932, с. Кечківці Свидниц. округу, Словаччина — 25. 01. 2021, Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, публіцист і письменник у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1960), професор (2000). Закін. пед. та філос. факультети Університету ім. Коменського у Пряшеві (1954), де від 1960 працював асист., згодом доцент кафедри укр. літ-ри (до 1960 — асп. Київ. університету). У квітні 1971 звільн. з політ. мотивів, позбавл. можливості працювати за фахом і друкуватися. 1973 засудж. на 4 р. за перевезення й розповсюдження праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Поновл. на роботі у травні 1990. Від 2002 — на пенсії. Досліджував літ. рух серед. 19 ст. на Закарпатті та умови розвитку укр. літ-ри в Чехословаччині після 1945. Його публіцистичні твори відзначаються гостротою й правдивістю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Літературний рух на Закарпатті середини ХІХ ст. 1961; Чому, коли і як? 1967; 1992 (співавтор); За і проти. Про умови розвитку української літератури в Чехословаччині після 1945 року. 1990; А матері твоїй завиджу. 1991 (усі — Пряшів); Олекса (роман у новелах про О. Духновича). К.; Пряшів, 1993; Листи самому собі: Документи та інша проза. 1997; З історії української літератури Закарпаття та Чехословаччини. 1998; Добрий день, Україно. 2002; Юрій Бача — хто він такий? (персональна бібліографія). 2002 (усі — Пряшів).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
