Бачило Алесь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бачило Алесь

БАЧИ́ЛО Алесь (справж. – Бачило Олександр Миколайович; Бачыла Аляксандр Мікалаевіч; 02. 03. 1918, с. Лешниця, нині Пуховиц. р-ну Мінс. обл., Білорусь – 03. 01. 1983, Мінськ) – білоруський поет. Чл. СП СРСР (1946). Засл. діяч культури Білорус. РСР (1967). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Мінс. учит. ін-т (1939). Після війни працював у «Настаўніцкай газеце»; потім – у г. «Літаратура і мастацтва» зав. відділу, відп. секр. (1946–51), заст. гол. ред. (1952–57). У 1951–52 – влас. кор. «Литературной газеты»; 1957– 72 – відп. секр. часопису «Полымя», 1972–78 – ст. ред. вид-ва «Мастацкая літаратура». Друкувався від 1934. Автор зб.: «Шляхі» (1947), «Подых вясны» (1950), «Зоры вясеннія» (1954), «Юнацтва» (1959), «Калючая ружа» (1962), «Асенняя аповесць» (поема, 1965), «Дарыце цюльпаны» (1966), «Снежная балада» (вибране, 1968), «Тры багіні» (1973), «Белы бярэзнік» (1976), «Гараць лісты кляновыя» (1981), «Паэма журбы» (1987, про трагічні події 1930-х рр.). Писав гуморист. вірші (зб. «Кавалер Мікіта», 1967 та ін.). Усі твори Б. опубл. в Мінську. Основні мотиви творчості тісно пов’язані з нар.-поет. традицією – любов до Вітчизни, оспівування краси рідної природи, морал.-етичні проблеми, сумні спогади війни, утвердження чесності й доброти. Схильність поета до сюжет. віршів, їх наспівність сприяли тому, що багато поезій Б. покладені на музику й набули широкої популярності. Автор лібрето багатьох білорус. опер та оперет. Переклав білорус. мовою окремі твори М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, С. Олійника, С. Крижанівського, Л. Забашти, В. Лучука та ін. укр. поетів. Окремі твори Б. укр. мовою переклали І. Драч, Є. Доломан, С. Литвин та ін.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Білорус. рад. поезія: Антологія. Т. 2. К., 1971.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2003