Бачинський Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бачинський Володимир Миколайович

БАЧИ́НСЬКИЙ Володимир Миколайович (30. 01. 1880, м. Самбір, нині Львів. обл. – 24. 05. 1927, Львів) – журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч. Навч. на юрид. ф-ті Львів., Віден. ун-тів. Вступивши до НДП, 1906 переїхав до Підгаєць, де проводив громад.-організац. роботу. Від 1907 мешкав у Львові. Працював дир. Крайового кредит. союзу, секр. управи Нар. комітету та дир. канцелярії НДП. Став ред. часописів: «Діло» (1907–13), «Свобода» (1910–13), «Неділя» (1912) та «Жіноче діло» (1912), один із засн. часоп. «Український емігрант» (1927). Входив як секр. до складу багатьох громад. т-в, зокрема т-ва «Львівська Русь», Край. шкіл. союзу у Львові; був заст. голови Шкіл. ком-ту ім. О. Січинської, головою «Міщанського братства», чл. контрол. комісії Т-ва укр. викладів ім. П. Могили. 1913 обраний послом до Галиц. сейму. Напередодні окупації Галичини рос. військами виїхав до Відня, де ввійшов у Заг. укр. раду. 1917 увійшов до складу австр. парламенту як заст. посла о. Йосифа Фолиса. 1921–23 – голова Укр. нац. ради, міжпартійної ради, Нар. ком-ту Укр. нар. трудової партії. Від 1924 досліджував проблему укр. еміграції. За його участі розроблено й погоджено статут Т-ва опіки над укр. емігрантами у Львові, Б. став його секр. У березні 1925 виїздив до Канади та США для з’ясування можливостей еміграції в ці країни укр. селян. 1925–26 – чл. Укр. нар.-демократ. об’єднання, звідки був виключений. Покінчив життя самогубством.

Пр.: Важне для Підгаєччини. 1910; Інтерпеляція посла В. Будзиновського. 1910; Замітка. 1912; Позір, Підгаєччина! 1913; В дуже важливій справі. 1913 (усі – Львів).

Літ.: Кедрин І. Життя – Події – Люди. Нью-Йорк, 1976; Сливка Ю. Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920–1939). К., 1985; Погребенник Ф. Володимир Бачинський – велична і трагічна постать нашої історії. К., 1994; Бачинський М. Бачинський Володимир Миколайович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5.

М. С. Бачинський

Стаття оновлена: 2003