Бачинський Георгій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бачинський Георгій Олексійович

БАЧИ́НСЬКИЙ Георгій Олексійович (04. 12. 1936, Київ – 26. 08. 1996, Львів) – фахівець у галузі палеонтології й четвертинної геології. Д-р геогр. н. (1990). Закін. Львів. ун-т (1959). У 1960–68 брав участь як кер. загону Комплекс. карстової експедиції АН УРСР у відкритті та дослідженні понад 760 карст. печер України, зокрема найбільших у світі гіпсових печер Поділля. У 1968, за декілька місяців до захисту доктор. дис., за активну участь у протиімперському русі шістдесятників був вигнаний з Ін-ту зоології АН УРСР з фактичною забороною проводити наук. та пед. роботу. Працював у інж.-геол. орг-ціях Держбуду УРСР. Розробляв методики збирання, систематизації та повтор. використання матеріалів інж.-геол. розвідувань і складання великомасштаб. інж.-геол. карт насел. пунктів. У 1977, за сумісн., викладав у Львів. ун-ті. Від 1979 – в Ін-ті приклад. проблем механіки й математики АН УРСР, де 1980–85 очолював групу матем.-картогр. моделювання соціоекосистем, що укладала Атлас природ. ресурсів Львівщини. Згодом працював у Львів. відділ. Ін-ту економіки АН УРСР (ст. н. с., пров. н. с.), де вивчав проблеми відносин люд. сусп-ва з довкіллям. 1990–96 – проф. каф. екології, озеленення та садово-парк. буд-ва Укр. лісотех. ун-ту у Львові. Від 1988 – чл. Міжнар. ін-ту людської (соц.) екології (Каліфорнія, США). Широке визнання отримали його статті в ж. «Універсум»: «Чи залишиться Україна українською» (1995, № 9–10) та «Український шлях у майбутнє» (1996, № 3–4).

Пр.: Тафономія антропогенових і неогенових місцезнаходжень наземних хребетних України. К., 1967; Соціоекологічний принцип природокористування // Вісн. АН УРСР. 1984. № 11; Соціоекологія: теоретичні і прикладні аспекти. К., 1991; Основи соціоекології. К., 1995.

С. В. Трохимчук

Стаття оновлена: 2003