БАШ Яків (справж. — Башмак Яків Васильович; 26. 07(08. 08). 1908, с. Милове, нині Берислав. р-ну Херсон. обл. — 14. 03. 1986, Київ) — письмен­ник, драматург. Член СПУ. Респ. премія ім. М. Островського (1970). Закін. Київський університет (1937). Працював сількором г. «Радянське село», теслярем на буд-ві Дні­прогесу (1928–32), у г. «Пролетар Дні­пробуду» (від 1932). Під час 2-ї світової війни — у Центр. та Укр. штабах партизан. руху. 1944–46 — директор видавництва «Радянський письмен­ник», від 1946 — відп. секр. СПУ, секр. парт. організації СПУ. Перше оповіда­н­ня на­друк. 1930 в ж. «Огонек». Буд-ву Дні­прогесу присвяч. збірки оповідань і нарисів «Доба горить» (Х.; О., 1931), «Дні на­ступу» (Х.; К., 1933), повість «Сила» (Х., 1934), яку він пере­робив у роман і видав під на­звою «Береги в огнях», а згодом — «На берегах Славути» (К., 1941). Роз­шир. її варіант — роман «Гарячі почу­т­тя» (К., 1947), пере­видавався кілька разів, однак усі пере­робля­н­ня та пере­ви­да­н­ня не зробили твір мистецьки досконалішим, оскільки автор прагнув лише до ідеологічної непомильності. Події 2-ї світової війни від­ображ. в повісті «Професор Буйко» (К., 1946; 1953), циклі оповідань «Біля вогнища» (Л., 1962), романі-дилогії «Надія» (ч. 1 — «Надія», К., 1960; ч. 2 — «На крутій дорозі», К., 1967). Автор драми «Дні­прові зорі» (К., 1953), комедії «У кожного своя ціль» (К., 1958), сценарію фільму «Київ» (1950, у спів­авт. з М. Стельмахом, І. Кочергою).