Башинський Еспер - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Башинський Еспер

БАШИ́НСЬКИЙ Еспер (17. 12. 1878, с. Ключевське Камчат. губ., Росія – після 1925) – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Полтав. Петров. кадет. корпус, Михайлів. артилер. уч-ще (1899). Під час 1-ї світ. війни – ком-р дивізіону гармат. частин рос. армії, полковник. Від кін. 1917 – в укр. війську. За Гетьманату – ком-р 40-го гармат. полку, 4-ї легкої гармат. бригади. 1919 – ком-р 18-ї гармат. бригади, нач. артилерії Пн. дивізії Волин. групи Армії УНР. Під час 1-го Зимового походу очолював Збірну гарматну бригаду 2-ї Волин. стрілец. дивізії під командуванням генерала О. Загродського. Нагородж. Залізним хрестом. Після інтернування Армії УНР у Польщі перебував у таборі м. Каліш. Викл. старшинської школи. Згодом виїхав до Парижа. 1925 був заст. голови Ген. Ради укр. орг-цій у Франції.

Літ.: За державність. Зб. 6. Каліш, 1936; зб. 9. Варшава, 1939; Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі. 1920–1939. Л., 2000; Генералітет укр. визв. змагань.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2003