Башкири - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Башкири

БАШКИ́РИ – корінне населення Башкортостану. Самоназва – башкорти. Переважна більшість Б. мешкає в горах Пд. Уралу, степах Зауралля та в лісосостепу Приуралля. Заг. кількість Б. становить 1449,2 тис. осіб. Антропологічно частина Б. належить до субурал. типу проміжної урал. раси, інша – до сх.-європ. типу середньоєвроп. раси та до типу пд.-сибір. раси. Башкир. мова належить до зх. підгрупи тюрк. групи алтай. сім’ї. Релігія Б. – мусульманство суніт. напряму. Формування етногенезу Б. відбувалося за участі корінної фінно-угор. людності, а також тюркомов. кочівників-скотарів, які прийшли в 7–10 ст. з Пн. Серед. Азії і Пд. Сибіру. Традиц. заняття предків сучас. Б. – напівкочове скотарство (коні, вівці, велика рогата худоба), мисливство. Найвідоміше свято – плуга (сабантуй) , проводиться напередодні або після закінчення польових робіт. Основа фольклору – героїч. епос, казки, пісні і танці. В Україні, за даними перепису 1989, проживало 7402 Б., переважно у містах. В Україні діє т-во «Дуслик», зареєстроване в жовтні 1993. Мета його – підвищення нац. самосвідомості, відродження й розвиток культур., духов., громад.-політ. потреб своїх членів, захист прав та інтересів башкир. діаспори. Т-во вивчає історію та культуру Б., відновлює та запроваджує у побут культурні та істор. цінності й традиції народу, розвиває зв’язки з нац.-культур. орг-ціями етносів України та ін. країн. Т-во «Дуслик» спільно з укр. культурно-просвітниц. центром «Дружба» проводить акції, спрямовані на розвиток башкир. мист-ва в Україні. Див. також Башкортостан.

Літ.: Юлдалибаев Б. Х. История формирования башкирской нации. Уфа, 1972.

О. Я. Нойман

Стаття оновлена: 2003