Башмак Михайло Хомич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Башмак Михайло Хомич

БАШМА́К Михайло Хомич (11(23). 01. 1892, станиця Канівська, нині Краснодар. краю, РФ – 06. 04. 1976, Прага) – український бібліограф. Закін. уч-ще в станиці Уманська і пед. курси у м. Новоросійськ. Від 1910 працював нар. учителем у станицях Гривенська та Іванівська. 1914 мобіліз. до армії. 1915 закін. школу прапорщиків у Тифлісі (нині Тбілісі); служив у 3-му Запороз. кінному полку Кубан. козачого війська. 1917 – депутат Кубан. Військ. і Крайової Рад. 1920 евакуювався на о-в Лемнос, звідки перебрався до м. Свілайнац (Сербія), де вчителював. 1923 переїхав до Праги. Закін. Укр. високий пед. ін-т і дворічні курси при філос. ф-ті Карлового ун-ту. Бл. 30 р. працював у Слов’ян., Нац. та університет. б-ках Праги. Був особистим секр., розпорядником і зберігачем архіву ректора УВУ, кубан. історика Ф. Щербини. Автор чес. самовчителя укр. мови. Гол. праця – «Козача бібліографія», друкувалася у праз. г. «Казачий вестник» із продовженням у 1942– 44 укр. та рос. мовами.

Пр.: Praktická učebnice ukrajinského jazyka. Praha, 1939; Просветитель Черноморского войска (Войсковой протоиерей о. Кирилл Васильевич Россинский) // Казачий вест. 1943. № 19; Черноморская войсковая гимназия // Там само. № 22; Козацькі культурні діячі. Щербина Федір Андрійович // Там само. 1945. № 2; Из писем В. Н. Орлу // Кубань: проблемы культуры и информатизации. 1999. № 4(15).

Літ.: Чумаченко В. Биограф казачьей эмиграции М. Х. Башмак // Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее. Краснодар, 1996.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2003