Баштанництво - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баштанництво

БАШТА́ННИЦТВО – галузь сільського господарства, що спеціалізується на вирощуванні рослин родини гарбузових – гарбуз, кавун, диня, кабачок та інші. Баштанні культури теплолюбиві, з тривалим вегетац. періодом. Їхні плоди мають важливі дієтичні та лікув. властивості. Плоди споживають у свіжому (кавун, диня, мускат. гарбуз), печеному, вареному, маринованому й сушеному виглядах, а також виготовляють цукати, мед, пюре тощо. Крім цього, гарбуз, патисон, корм. кавун використовують на корм худобі. Перші істор. відомості про баштанні культури належать до періоду єгипет. фараонів (4 тис. рр. тому). Відомі також індій. археол. знахідки 3–2 тис. до н. е. В Європу баштанні культури були завезені з тропіч. та субтропіч. країн Азії, Африки та Америки. В Пн. Причорномор’я ці культури потрапили з Поволжя, а також через грец. колонії. У Херсонес. археол. музеї в Криму зберігається насіння кавуна, вік якого датується 2 тис. р. Б. в Україні найбільш поширене на Пд., зокрема в Херсон., Запоріз., Донец., Микол. та Одес. обл., що пояснюється сприятливими ґрунт.-клімат. умовами для проростання й накопичення високого вмісту цукру в плодах баштан. культур. Наприкінці 19 ст. в цьому регіоні було розпочато збір найпоширеніших форм баштан. культур, проведено аналіз агротех. прийомів їх вироб-ва на базі Херсон. с.-г. дослід. станції (нині Овочівництва і баштанництва південних регіонів інститут УААН). Тоді було виведено понад 20 сортів кавуна (зокрема Мурашка, Астраханський, Туман та ін.), які на той час стали предметом експорту й уславилися на всю Європу. На поч. 19 ст. пл. баштан. культур в Україні становила 500 тис. га, 1923 – 348,7 тис. га, 1960 – 182 тис. га, 1965 – 138 тис. га, 1997 – 116,3 тис. га. Значні площі під баштан. культурами зайняті в США (117 тис. га), Японії (98 тис. га), Італії (50 тис. га), Мексиці (39 тис. га), Іспанії (31 тис. га), Єгипті (29 тис. га) та ін. У 30-х рр. 20 ст. в Україні організовано мережу н.-д. закладів, що працювали над створенням нових сортів баштан. культур, які вирізнялися високою врожайністю, смаковими та дієтичними характеристиками. Серед цих закладів помітне місце посідають Овочівництва і баштанництва інститут УААН (Харків) та його дослідні станції – Дніпропетровська, Донецька, Сімферопольська, де культивують сорти кавунів (Мелітопольський-60, Туман, Дніпропетровський, Скороспілка харківська), динь (Українка-320, Харківська рання, Керченська), гарбузів (Український багатоплідний, Мозоліївський-15). Серед науковців, які працюють у цих установах, – Д. Лісовицький, В. Чернетченко, О. Галка, Ф. Ткаченко, А. Кононенко, В. Гойко, З. Сич. Помітне місце в розвитку Б. в Україні посідає Ін-т овочівництва і Б. пд. регіону, де виведено 21 сорт кавуна, 4 сорти динь, 5 сортів гарбузів. Селекціонери Ін-ту В. Діденко, В. Соколова і Т. Діденко вивели сорти кавунів з ширшим спектром термінів дозрівання, кращими смак. особливостями, більшою стійкістю до хвороб. Серед цих сортів – Голопристанський, Кармінний, Красень, Борисфен, Сніжок та ін. В. Фролов створив сорти динь Тавричанка, Серпнянка, Лада, Медея, відомі далеко за межами Херсон. обл. Нині виведено сорти баштан. культур, які характеризуються відносною стійкістю до хвороб, що зменшить застосування хімікатів і збільшить екол. чистоту цього продукту. В н.-д. установах розробляються також питання переробки баштан. культур. Так, відпрацьовано методику засолювання кавуна у великих ємностях та індивід. поліетилен. пакетах (А. Сокол); проведено дослідж. з переробки соку кавуна на мед. спирт, а також для приготування корм. домішок (О. Кащеєв). Останнім часом особлива увага приділяється створенню енергозаощадливих та екологічно чистих технологій для вирощування баштан. культур.

Літ.: Баштанництво. К., 1972; Шляхи підвищення врожайності баштанних культур. К., 1981; Бахчевые культуры. К., 1987; Баштанництво в Україні. К., 1994; Київська дослідницька станція Інституту овочівництва і баштанництва (1939–1999) // Інститут овочівництва і баштанництва. К., 1999; Бахчевые культуры. К., 2000.

Т. К. Горова

Стаття оновлена: 2003