Баштанський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баштанський район

БАШТА́НСЬКИЙ РАЙО́Н (1926–28 – Полтавський район) – район у східній частині Миколаївської області. Пл. 1,7 тис. км2. Насел. 41 434 особи (2001, складає 97,1 % до 1989): 87,7 % – українці, 6,9 % – росіяни, 3 % – білоруси, 1,5 % – молдавани, проживають також болгари, євреї, поляки, турки-месхетинці. У р-ні – м. Баштанка (райцентр) і 59 сільс. насел. пунктів. 1926 з частини сільрад Привільнен., Новобуз. та Микол. р-нів створ. Полтав. р-н. 7 лютого 1928 його перейм. на Баштанський, від січня 1959 йому підпорядковано низку сільських рад ліквідованого Привільнен. р-ну. Поверхня низовинна, слаборозчленована. Корисні копалини: піски, глини. Гол. ріка – Інгул (з притокою Громоклією). Малі річки влітку пересихають. Пл. лісів 8,8 тис. га. Осн. земел. фонд – чорноземи. Б. р. належав до числа тих, які найбільше постраждали від голодомору 1932–33, а с. Піски було навіть занесене за «саботування хлібозаготівлі» на «Чорну дошку», що означало цілковиту екон. блокаду і виселення «саботажників». Майже в кожному колгоспі була штатна посада «збирача трупів» – померлих скидали в ями по 10–20 осіб і засипали землею. А в цей час баштанська рай. г. «Під прапором Леніна» звітувала: «Повернуто в селі Леніне незаконно одержаного хліба 23,6 ц, добровільно здано краденого хліба 6,7 ц, в селі Новоєгорівка – 52 ц, добровільно поверненого – 72 ц» (див. «Голод – геноцид 1933 року в Україні... Міжнар. наук.-теор. конф. Київ, 28 листоп. 1998 р. Матеріали», К.; Нью-Йорк, 2000). У галуз. структурі р-ну пріоритетне місце посідає с. госп-во, що спеціалізується на вироб-ві зерн. (пшениця, ячмінь, кукурудза) і тех. (соняшник, цукрові буряки) культур та м’ясо-молоч. скотарстві. Заг. пл. с.-г. угідь 146,2 тис. га, зокрема ріллі – 119,7 тис. га. У Б. р. працюють садівниче підпр-во «Зоря Інгулу», 70 с.-г. підпр-в, 561 фермер. госп-во, розташ. переважно в Баштанці. У р-ні – 29 заг.-осв. шк., 2 ПТУ; дит. муз. школа в Баштанці та її філіали в селах Інгулка, Піски, Виноградівка, Лоцкине; ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 6 лікувал. амбулаторій, 22 фельдшер. пункти, 3 психоневрол. інтернати, Будинок пристарілих. Є 2 Будинки культури, кінотеатр, 27 клубів, 26 б-к; спорт. комплекс, 2 стадіони, 53 спорт. майданчики, 30 спортзалів. У Б. р. діють музеї: краєзнавчий, історії с. Привільне, образотвор. та декор.-ужитк. мист-ва в с. Христофорівка. Є готель, відділ. 4-х банків з розвинутою мережею філіалів у сільс. насел. пунктах. У 17-ти насел. пунктах є реліг. громади, діють 23 церкви. На тер. р-ну виявлено численні археол. пам’ятки епохи мезоліту, бронзи, скіф. часів. Широко відомий курган «Осипова Могила» біля с. Новогеоргіївка. Серед уродженців Б. р.: письменник О. Сизоненко (с. Новоолександрівка), Герої Рад. Союзу – М. Будюк, М. Гребенюк (обидва – с. Мар’янівка), І. Григор’єв (с. Новоолександрівка), Г. Лебідь (с. Леніне), О. Летучий (с. Добре), І. Павлов (с. Явкине), Г. Пєгов (с. Привільне), Б. Федорів (с. Новоєгорівка). У насел. пунктах р-ну встановлено 38 пам’ятників воїнам, які загинули в період воєн. дій 1918–20 та в 2-й світ. війні.

Д. І. Ніколаєнко

Стаття оновлена: 2003