Беатифікація — Енциклопедія Сучасної України

Беатифікація

БЕАТИФІКА́ЦІЯ (від лат. beatus – блаженний і ...фікація, букв. – оголошення блаженним) – обряд у католицькій церкві, під час якого урочисто проголошується, що та чи інша людина, яка прожила достойне або мученицьке життя, гідна називатися блаженною – святою для даної помісної церкви. Після Б. ім’я блажен. особи назавжди записується до церк. календарів помісної церкви, пишуться ікони з її ликом, біля цих ікон правляться молитви, ставляться свічки. Виключне право Б. належить Папі. Б. вважається церквою «нижчим ступенем», етапом у процесі підготовки до можливої канонізації – оголошення святою особою для Вселенської церкви. Складається з кількох етапів: висунення єпископом кандидата в блаженні; перевірка заслуг кандидата перед церквою (чудес, які здійснювалися за його участі); утвердження кандидата однією з ватикан. конгрегацій, а пізніше Папою; особлива церемонія у базиліці св. Петра у Ватикані.

Статтю оновлено: 2003
Цитувати статтю
М. Маринович . Беатифікація // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41428 (дата звернення: 08.03.2021).