Бедзик Юрій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бедзик Юрій Дмитрович

БЕ́ДЗИК Юрій Дмитрович (25. 11. 1925, Харків) – письменник. Син Д. Бедзика. Чл. НСПУ (1957). Почесна відзнака Президента України (1995). Закін. Київ. ун-т (1949). Працював у вид-ві «Радянський письменник», у ред. г. «Літературна Україна», на керів. посадах на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1969– 72 – гол. ред.) та Київ. орг-ції СПУ. Друкується від 1954. У романі «Альма-матер» (1964) та повісті «Над планетою – “Левіафан”» (1965) порушується тема покликання працівників науки. Подіям 2-ї світ. війни та життю тогочас. рад. армії присвячено романи «Полки ідуть на переправу» (1959), «Честь мені дорожча» (1967), «Чорний лабіринт» (1991), зб. прози «Вас чекають, тридцятий» (1986), «Дуель. Капітан і Марта» (1989). Автор романів «Блакить» (1973), «Розкрилля» (1974), «Поверх–42» (1977), «Довге повернення» (1981) з життя тогочас. робітн. класу; роману «Кожна хвилина життя» (1984), п’єс «Лицарів не судять» (1980), «Чотири жінки біля ставу» (1984), «Врятуйте доктора Рейча!» (1986) на теми міжнар. життя, що були висвітлені в дусі відомих парт. постанов 70-х рр. й вимог соцреалізму. Роман «Гіпсова лялька» (1989) напис. за живими свідченнями та скупими документами про голодомор в Україні 1932–33. Остан. часом працює у пригодн. жанрі: повість «Ночь перед казнью» (1993), зб. повістей «Последняя ночь императора инков. Убийство в номере люкс» (1993), романи «О чем не докладывали фюреру» (1995), «Берлін, 22 червня...» (1996), «Сім таємниць великої війни» (1997), «Любов, Президент і парадигма космосу» (2001) та ін. Усі твори Б. опубліковані у Києві.

Літ.: Жулинський М. В межах «однієї думки» // Вітчизна. 1975. № 7; Буркатов Б. Прагнення висоти // Дніпро. 1978. № 10.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2003