Беекман Еме - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Беекман Еме

БЕ́ЕКМАН Еме (Beekman Aimée; 20. 04. 1933, Таллінн) – естонська письменниця. Дружина В. Беекмана. Засл. письменниця Естонії (1978). Закін. ВДІК (1956). Працювала кінооператором на кіностудії «Талліннфільм». Від 1960 – на твор. роботі. Друкуватися почала від 1959. У співавт. з В. Беекманом 1965 видала книгу подорож. вражень «Euroopa ristteedel» («На перехрестях Європи»). Автор «Mirjami triloogia» («Трилогії про Мір’ям», Держ. премія Естонії, 1977), яку складають романи «Väikesed inimesed» («Маленькі люди», 1964), «Kaevupeegel» («Колодязне дзеркало», 1966) і «Vanad lapsed» («Старі діти», 1972), що демонструють цілу галерею неординар. характерів мешканців таллінн. околиці на тлі тектоніч. сусп. зламів 30–50-х рр. Часовий діапазон від 2-ї пол. 19 ст. до дня перемоги над гітлеризмом охоплює антиміщан. цикл романів переважно з сільської, хуторян. тематики: «Kartulikuljused» («Картопляні балабончики», 1968), «Kuradilill» («Чортів квіт», 1974) та «Sugupuu» («Родове дерево», 1977). Складні соц., морал., психол., екзистенціал. проблеми, що хвилюють сучасну людину в різних кінцях світу – основа романів «Valgete vareste parv» («Зграя білих ворон», 1967), «Väntorel» («Катеринка», 1970; Літ. премія Естонії, 1971), «Keeluala» («Заборонена зона», 1971), «Viinakuu» («Місяць винобрання», 1975; Держ. премія Естонії, 1977), «Tihnik» («Хащі», 1980), «Valikuvõimalus» («Можливість вибору», 1978) та «Loobumisvõimalus» («Можливість зречення», 1984). Усі твори Б. опубл. у Таллінні.

Літ.: Слабошпицький М. Людина як незамкнута система // Літ. профілі. К., 1984.

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2003